Євген Клопотенко підтримав ініціативу ГО ТАРІЛКА – першого продовольчого банку в Україні, що зосереджений на допомозі людям, які знаходяться у скруті. У продуктові набори, які формує організація, входять продукти на межі терміну придатності. Їх волонтери отримують з магазинів чи закладів харчування. Власне, вони рятують їжу від викидання, щоб передати тим, хто її потребує.
«З магазинів до нас потрапляють абсолютно різні продукти. – каже Юлія Прийма, координаторка з питань комунікацій ГО «ТАРІЛКА». – Більшість – досить звичні, але трапляються і такі, яких наші відвідувачі ніколи в житті не їли. Наприклад, авокадо або сир брі, батат, кіноа».
І в першому, і в другому випаду люди потребують рекомендацій, що готувати з отриманих продуктів. І тому Євген Клопотенко вирішив розробити рецепти страв для усіх, кому допомагає ГО ТАРІЛКА. Хоча, звісно, ці страви будуть цікаві не лише їм. Кожен, хто прагне готувати щось оригінальне з доступних продуктів, або просто прагне врятувати харчі, які треба швидко спожити, скажімо, через вимикання електрики, знайде свій улюблений рецепт. Зокрема, пиріг з хліба з карамелізованими яблуками, три намазки з кисломолочного сиру, паста з тушкованою капустою чи батат у духовці з лимоном.
«Багато продуктів викидаються через те, що підходить термін їх споживання. Але вони абсолютно нормальні. – говорить Євген Клопотенко. – Річ у тому, що виробники, як правило, ставлять строк реалізації з запасом у 3-5 днів, часто – тиждень. І це мінімум. Інколи цей запас значно більший. Тому не варто боятися такої їжі та спокійно готувати щось смачне».
Про фуд-банк та участь Євгена Клопотенка
Ідея продовольчого банку не є новою у світі. Перший food-bank з’явився в Америці у 1967 році, а потім у Європі – у 1984 році, у Франції. ГО ТАРІЛКА перша в Україні змогла втілити принципи їх діяльності та допомагає тим, хто цього потребує, мінімізуючи при цьому органічні відходи.
«Наша Україна мрії — це країна, де немає голоду та марнотратства. Ми прагнемо створити культуру продовольчих банків у нашій країні, що дозволить одночасно боротись з голодом та бідністю і зменшувати кількість органічних відходів», – зазначає Юлія.
Оскільки в нашій країні ще нема законів, які б дозволяли реалізовувати товар після закінчення його терміну придатності, то перед магазинами постає питання, що з ними робити: або просто викидати протерміновані продукти, або утилізовувати їх, або повертати постачальникам. Тому можливість віддати їх на добру справу, не переймаючись питаннями логістики та/або утилізації, цікава для магазинів.
Для людей у скрутному становищі ці продукти харчування – справжня знахідка. Хоча вони не завжди отримують продукти в ідеальному стані, проте це завжди перевірені харчі, що не зашкодять здоров’ю і дозволять вдовольнити базові потреби.
Статистика ГО ТАРІЛКА говорить сама за себе. І вони не збираються зупинятися на досягнутому, бо розуміють, як це важливо.
«Є відвідувачі, які зі сльозами на очах дякують за допомогу і тішаться абсолютно всьому. Бо коли не маєш нічого, то будь-яка допомога – дуже цінна. – розповідають у ГО ТАРІЛКА. – Серед наших відвідувачів є люди, які ледве виживають. Вони виходять з приміщення і відразу починають їсти отримані продукти. Коли бачиш таке – стискається серце».
Ініціативу всіляко підтримує Євген Клопотенко. Він не лише доводить власним прикладом, що продукти на межі терміну реалізації придатні для приготування смачних страв, а й пропонує усім людям переглянути погляди та звички і не викидати хорошу їжу, а споживати її задоволенням. Також закликає власників магазинів віддавати такі продукти благодійним організаціям, які допомагають людям у скруті.
Чим можна допомогти ГО ТАРІЛКА?
Під час війни різко зросла кількість тих, хто потребує допомоги, тому у ГО ТАРІЛКА збирають благодійні кошти, на які дозакуповуються звичайні продукти, щоб сформувати продуктові набори. У Львові їх щодня (окрім неділі) роздають сорока людям. Тому кожен з нас може долучитися до такої гарної справи.
Крім того, кожен з нас також може переглянути свої погляди на харчові продукти. Не купувати більше, ніж потрібно, не викидати ті, які видаються уже не надто свіжими, готувати за рецептами Євгена Клопотенка прості та смачні страви. Скажімо, якщо банани потемніли, то вони точно не гірші за ті, що зберегли жовтий колір шкірки. Їх можна їсти, додавати у кисломолочний сир, зробивши солодку намазку, як це пропонує Євген Клопотенко, чи покласти у вівсянку на сніданок. Насправді можливостей дуже багато. І це стосується практично усіх харчових продуктів.
Навіть прості дії, насправді, дуже важливі. Усі разом ми можемо допомогти тим, хто потребує, зменшити власне марнотратство, і покращити ситуацію з органічними відходами у нашій країні.
