Хоча сьогодні ця спеція є ледь не на кожній кухні, вона менш притаманна традиційним українським стравам, аніж той самий чебрець чи материнка. Батьківщина гвоздики — далекі Молуккські острови в Індонезії, відомі як «Острови прянощів». Спеція насправді є висушеними нерозкритими бруньками тропічного вічнозеленого гвоздичного дерева. Вам також може бути цікаво дізнатися про східну спецію пажитник, його користь для здоров’я та способи вживання.
Поживна цінність гвоздики
В одній чайній ложці меленої сушеної гвоздики (це приблизно 2 г) міститься:
- 5,75 ккал
- 1 г вуглеводів
- 1 г клітковини
- 1,26 мг марганцю
- 21 мг калію
- 13 мг кальцію
- 5,4 мг магнію
- менш як 1 г цукру
Зовсім скромна кількість марганцю в чайній ложці спеції насправді задовольняє понад половину рекомендованої добової дози цього мінералу для дорослих. Марганець є одним з ключових мінералів для повноцінної роботи мозку, а також він сприяє зміцненню кісток. Крім цього гвоздика є джерелом фенольних сполук, флавоноїдів (кверцетину і кемпферолу), суміші ефірних олій і танінів (дубильних речовин). Усі разом ці компоненти забезпечують корисні властивості гвоздики для здоров’я, а також відповідальні за її аромат та смак. Нагадуємо, раніше ми розповідали, як зберігати спеції правильно.
Користь гвоздики для організму
Гвоздика цінується не лише за здатність перетворити найпростішу страву на ароматний шедевр, але й за її лікувальні властивості.
Гвоздика для зубів
Завдяки вмісту ефірної олії евгенолу гвоздика має легкі знеболювальні, протизапальні та антибактеріальні властивості. Саме тому її вважають корисною при зубному болі, запаленні ясен, при різноманітних інфекціях ротової порожнини, неприємному запаху з рота, а також здавна використовують як профілактику карієсу. Звісно, жодна спеція не замінить вам професійної стоматологічної допомоги, але гвоздика може надати тимчасове полегшення.
Щоб скористатися корисними властивостями гвоздики для зубів ви можете обережно розжувати сушений бутон спеції для вивільнення ефірних олій (але попереджаємо, що смак буде не надто приємний). Крім цього можна заварити гвоздичний відвар та використовувати його як ополіскувач для ротової порожнини. У народній медицині також використовують гвоздичну олію для накладання компресів на запалені ділянки, але використовувати цей метод варто лише після консультації з лікарем.
Гвоздика для травлення
Деякі дослідження показують, що гвоздика може допомогти при виразках шлунку. У дослідах на тваринах гвоздика продемонструвала властивість відновлювати оболонку шлунку, загущуючи шар захисного слизу, і таким чином, загоїти вже наявні виразки. Крім цього дослідження в пробірках показують, що гвоздична ефірна олія може пригнічувати бактерії Helicobacter pylori, які в багатьох випадках і спричиняють виразки та інші проблеми зі шлунком.
Гвоздика при застуді
Протизапальні та антибактеріальні властивості гвоздики можуть дати невелике полегшення при застуді, хоча реальних доказів ефективності лікування спецією наразі не існує. Експерти пропонують використовувати відвар з гвоздики, щоб полегшити закладення носа: гаряча пара від гвоздичного чаю допоможе розблокувати дихання. Крім цього у китайській народній медицині жування гвоздики використовувалися для полегшення болю в горлі.
Інші лікувальні властивості гвоздики
- Гвоздика може бути корисною для печінки. Так дослідження 2022 року, проведене на тваринах, виявило, що екстракт гвоздики допомагає відновлювати печінку після ураженні токсичною речовиною тіоацетамідом.
- Спеція може сприяти нормалізації рівня цукру в крові. Здорові люди та люди у переддіабетному стані, які приймали 250 мг екстракту гвоздики щодня протягом 30 днів за результатами експерименту змогли значно знизити свій рівень глюкози в крові після їжі. Крім цього одна зі сполук, яка міститься у гвоздиці, покращує синтез інсуліну. Втім, якщо ви вже приймаєте ліки для контролю рівня цукру в крові або лікування діабету, гвоздика може навпаки перешкоджати нормальній роботі цих препаратів.
- Профілактика остеопорозу. Остеопороз — це хронічне захворювання, при якому знижується міцність кісток через втрату кальцію, що своєю чергою збільшує ризик переломів та тріщин. Марганець у складі гвоздики корисний для формування кісток, а ефірна олія евгенол також може сприяти зміцненню кісткової маси.
Як вживати гвоздику
Найкраще вживати гвоздику як звичайну спецію, доповнюючи нею страви та напої кілька разів на тиждень. Теплий, терпкий та солодкавий посмак гвоздики пасує до багатьох рецептів.
Наприклад, гвоздика добре поєднується із корицею, духмяним перцем та мускатним горіхом, через що її часто додають до маринадів, м’ясних приправ і класичних сумішей азійської (зокрема в’єтнамської та китайської) кухні.
Також спеція бездоганно розкривається у десертах: делікатно доповнює карамелізовану грушу та яблука, ягідну випічку та пряники. Крім того, без гвоздики неможливо уявити вустерський соус, пряні маринади, пікантні джеми, а також такі східні страви, як суп фо бо, карі чи індійські чатні. Не варто забувати про зігрівальні напої з гвоздикою на кшталт масала-чаю, глінтвейну чи гарячого сидру з яблук.
Гвоздика протипоказання
Вживання невеликої кількості гвоздики як звичайної спеції з їжею навряд чи може вам нашкодити. Втім варто знати, що евгенол — основна ефірна олія гвоздики — у великій кількості є токсичним для печінки, а також може викликати індивідуальні алергічні реакції. Особливо обережними слід бути вагітним та жінкам, що годують грудьми, а також людям, які приймають будь-які ліки для згортання крові або контролю рівня цукру в крові, оскільки евгенол може перешкоджати дії цих препаратів.
