Зігріває душу. Чайна експертка про чай, історію, традиції та чайну терапію для українців  

Чай можна просто любити. Не занурюючись у чайні традиції і навіть не розбираючись у різноманітті сортів та смаків.  Чашка запашного, теплого напою з цілим всесвітом смаків і посмаків, не залишає нам шансів бути осторонь, навіть якщо ми щирі поціновувачі інших напоїв. Поділ людей на кавоманів і чайоманів – досить умовний. Ми впевнені, що чай п’ють усі: зелений, червоний, чорний чи чай масала – усі види чаю знаходять своїх шанувальників.  Він давно частина й української культури.

Знання, які прийшли до нас з батьківщини цього чарівного, без перебільшень, напою, розширили наше уявлення про нього. Ми зрозуміли, що це багатовікова культура, яка має різні прояви у традиціях різних народів. Чай – це про філософію, про стиль життя, про затишок, близькість, об’єднання та спілкування. І щоразу про нього хочеться знати більше і більше. А дізнавшись, відкривати все нові смаки і філософії. Саме тому ми звернулися до людини, яка безмежно закохана  у чай, знає про нього якщо не все, то десь біля того. Світлана Кобелєва, чайна експертка, співзасновниця Тeahouse погодилася відповісти на наші питання про чайні традиції, філософію чаювання, історію чаю та його користь. Торкнулися ми й теми українських взаємин з одним з найважливіших напоїв світу. Вийшло дуже цікаво та пізнавально. Тож заваріть собі улюблений напій і нумо читати.

Світлана Кобелєва Світлана Кобелєва

чайна експертка, співзасновниця Teahouse

Instagram

 

Яка історія чаю? Як він завоював світ і що принесло йому таку популярність?

Безумовно, його універсальність та можливість бути простим і складним водночас. Він складний у смаках та в розумінні, але якщо не хочеться занурюватись у всі деталі філософії – ти просто заварюєш листя звичайною водою і п’єш.

Історія чаю нерозривно пов’язана із науково-технічним прогресом. Завдяки напою розвивалась архітектура – з’являлись чайні кімнати, сади і в Європі, і в Азії, і в Україні. Ландшафтні дизайнери спеціально для чайних садів робили справжні архітектурні шедеври. Виробництво фарфору також набуло широкого поширення в нашій країні та за її межами завдяки чаю. Таким чином, у взаємодії і синергії зі світовою культурною спадщиною чай просувався всією планетою, залишаючись доступним для кожної людини.

Історія чаю своїм корінням сягає часів кам’яного віку. У Китаї чай вирощували ще 5500 років назад. Напій розповсюджувався світом торговими й міграційними шляхами. В Японії поява чаю датується 805 роком, в Кореї – 828, а згодом – в Індонезії і в Африці.

Возити його в Європу почали приблизно в середині XVII століття. Це робили португальці, голландці та англійці, які займалися купецькою справою. Спочатку чай став відомим як лікувальний напій, але уже за декілька десятиліть його почали пити просто для отримання задоволення.

Кінець XVIIІ століття позначився як епоха культивування та активного розведення кущів камелії в Індії, звідки їх експортували в інші країни. Обсяги постачання росли, завдяки чому знизилася вартість напою, тому чай став доступним для всіх.

Чай у красивій порцеляні з печивом

Що таке чайна традиція у широкому і вузькому сенсі?

Роздивлятись чайну культуру можна з багатьох боків. Зокрема, це ритуальність, особлива для кожної родини. Чай – це про те, які традиції були колись у нашій сім’ї, які ми створюємо сьогодні і які спогади про них залишимо на майбутнє. Тобто чайна культура – це ритуали, а ритуали – це внутрішня опора, це те, що допомагає нам відчути затишок та комфорт, зрозуміти світ. Це і є традиція у широкому сенсі.

Як п’ють чай у різних країнах?

Насправді, принцип чаювання різних народів дуже схожий, але існують деякі відмінності в споживанні. Спільне – те, що людина має чай, воду та посуд. А вже вид посуду залежить від менталітету, культури чаювання у певній країні. Якщо це Китай, то обов’язково буде присутня чайна пара, чайники, гайвані, чахе ­– багато дивних та цікавих назв і не менш цікавого приладдя. У той самий час у Китаї існує сучуанська чайна традиція, за канонами якої чай заварюється просто в склянці, заливається водою з термоса, тоді випивається одна третина рідини, а потім знову додається вода. Загалом, скільки різних регіонів, де люди п’ють чай, стільки й різноманітних методів чаювання. Але суть в усіх одна: чай заливають водою, йому дякують за те, що прийшов, і п’ють. Якщо напій якісний, то на упаковці зазначається температура води для заварювання. Якість води також відіграє надважливу роль: погана вода може зіпсувати навіть найсмачніший чай. Найкраще він смакує з гірською джерельною водою. Але в умовах міста ідеальним варіантом стане вода з фільтру зворотного осмосу або бутильована джерельна вода з мінімальною мінералізацією. Якщо ж на вулиці панує літо й спекотна погода, то заварити його можна навіть холодною водою – смакуватимуть у такому випадку зелені та червоні види чаю.

Культура чаю в Європі та Азії

Відмінності у традиціях існують не тільки на рівні великих регіонів, а й у країнах зі, здавалося б, схожою культурою чаювання. Якщо порівнювати, наприклад, японську або китайську традицію, то вони будуть відрізнятись.

У Китаї це дійство, такий собі «чайний театр». Існують навіть вистави про історію чаю в провінціях, де його вирощують. Саме чаювання є багатоетапним процесом, що займає декілька годин, з багатьма автентичними елементами й атрибутами. У цьому дійстві окремо існує глядач і окремо – чай, головна дійова особа. Усе відбувається за конкретними правилами: розташування посуду, послідовність дій тощо.

Якщо ж згадувати японську чайну культуру, то там усе набагато простіше: не така пишна атрибутика, менша кількість посуду – одна чаша, один вінчик, один чай. Тут головним є гість. Для кожної людини готуватимуть той чай маття, який в цей момент їй необхідний.

У Європі чай частіше п’ють із закусками, тобто чаювання – це увага не до продукту безпосередньо, а скоріше до спілкування між людьми: чи то домашнього, чи то офіційного. Англія – єдина країна, в якій для чаювання відведено спеціальний час. Там певний тип чаю подається в чітко окреслений часовий проміжок. Але чай для англійців – це лише продукт харчування, що посідає важливе, але не головне місце в житті.

Чай на природі

У чому головні корисні властивості чаю?

Є безліч цікавих досліджень про вплив чаю або його складників на людину, але всі вони проводились тільки «у пробірці», тобто безпосередньо на людині впливи докладно не вивчались. Є тільки багато тисячолітня історія чаю, життєвий досвід, спостереження за людським організмом. Якщо коротко, то регулярне помірне вживання зеленого чаю покращує нейронні зв’язки (спілкування клітинок нашого головного мозку між собою), а отже – покращує роботу головного мозку. Він має незначний, але помітний позитивний ефект на когнітивні функції, тобто здатність розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати, сприймати і переробляти зовнішню інформацію, та настрій і те, як ми себе почуваємо емоційно.

Користь чаю ще й у тому, що ми, насичуємо себе водою, корисними мікроелементами, необхідними для життєдіяльності. Позначається на стані організму й дія кофеїну. Але жоден чай, на жаль, не розслабляє нервову систему, якби того не хотілось. Кофеїн – тонізуюча речовина.

Що означає чай для України?

Перші згадки про чай в Україні з’являються в рукописах XVII-XVIIІ століть. В Гетьманську Україну чай потрапив через московське царство, яке мало контакти зі східними кочовиками, монголами, які, у свою чергу, мали зв’язки з Китаєм. Тобто чай в Україну потрапив не через море і Європу, а сухопутним шляхом.

Сьогодні чай в Україні  – це продукт психологічної підтримки під час бесіди. Варто лише згадати фрази «пішли на чай», «нумо почаюємо та поговоримо». За чаєм, як в Україні, так і в усьому світі, відбувались важливі перемовини. Зараз також дуже часто прийняття доленосних рішень супроводжуються чаюванням, а не, наприклад, келихом вина або навіть міцнішими напоями.

Якщо ж говорити про розвиток чайної культури в Україні, то варто зазначити, що її сенс був у внесенні якогось нового, якісного, корисного, навіть гедоністичного початку в нашу традицію та життя, а також освіченості. Щоб вивчати чай, людина занурюється в культуру інших країн та народів, а ця культура надзвичайно глибока, з особливими філософськими підтекстами гуманізму, любові до людини та природи, їхньої взаємоповаги й гармонії. І коли люди поринають у цей простір чайної культури, пізнання чогось нового, вони, безумовно, розвиваються. Дуже приємно спостерігати, як протягом останніх 10 років ставлення до чаю в нашій країні від «мені найпростішого, якого-небудь чорного» розвинулось до чайного чемпіонату, чайних майстрів, які стають усе більш затребуваними.

Отже, чай як і був соціальною складовою, так і залишається, але він у той же час набуває інтелектуальної цінності та додаткових значень і сенсів.

Чай в руках у жінки

Чому чорний та зелений чай в Україні посунув наші традиційні трав’яні чаї?

Дійсно, на нашій території раніше переважав трав’яний чай,  бо у нас просто не росла класична камелія-синенсіс – чайне дерево. Вона потребує теплого клімату. Довгий час рослину намагались штучно виводити. Але незабаром з’явилась можливість доставки, чай ставав  все менш дорогим і все більш доступним. Окрім того, це смачно, а люди завжди хочуть пити те, що смакує. А ще чай – це й про подорожі, знання і, знову ж таки, філософію. Важко не піддатися його магії.

Найлегше було утвердитись чорному чаю, бо він найдоступніший, зважаючи й на якість.

Наразі відбувається дещо дуже цікаве: декілька років тому виробники почали займатись ферментуванням того ж купрія (дикий льон), листя малини, смородини, тому уже виходять унікальні добавки, які можна пити і як самодостатній напій, і змішувати з іншими видами чаю. Це приносить додаткову різноманітність у життя і підтримує українські традиції споживання трав’яного чаю.

На якому рівні культури споживання чаю в Україні зараз?

Глобально – люди повернулись до чаю з фільтр-пакетів, бо це зручно й швидко. Ми перебуваємо в стані постійного руху, тому пакетований чай чудово вписується в сучасний ритм життя.

Але вимоги до такого продукту виросли, тому чай там став набагато якіснішим та цікавішим.

Чому українцям потрібно пити чай, особливо зараз?

Цей напій дарує нам тепло душі, як би холодно не було навколо. Зараз нам усім так не вистачає цієї часточки затишку, яку ми не завжди отримуємо через погану погоду, наприклад, чи життєві обставини. Чай наповнює нас великою кількістю теплоти. Це не кава, яка швидко дає сплеск енергії, завдяки великій дозі кофеїну, й зникає, а напій, що залишається надовго. За чаєм можна спостерігати, грати з ним, загалом – насолоджуватись. Інша причина – магія чайної традиції, певна церемоніальність, яка також допомагає відволіктись від важких подій у країні, забути на мить про буденні проблеми, а замість того – зосередитись безпосередньо на напої, посуді, ароматі, висловлюванні поваги до чаю, пізнанні нового світу.

Існує теорія про те, що з нами залишаються тільки ті спогади, які асоціюються з якимось смаком або запахом. Аромат чаю навіює думки про те, як нам тепло й добре було в моменті, повертає нас у приємні миті життя. А це те, чого ми зараз особливо потребуємо. Саме тому варто дозволяти чаю бути у нашому житті. Щодня і щомиті.

Завантаження...