Новина про заручини українського шеф-кухаря Євгена Клопотенка з Катериною Воскресенською на початку 2026 року для багатьох стала несподіванкою. Пара довго готувалася до весілля, шукаючи спільні точки дотику, і нарешті довгоочікувана подія відбулася! У неділю, 14 червня, молодята оголосили: «Офіційно — чоловік і дружина».
Ще у березні в інтервʼю Марічці Падалко пані Катерина ділилася, що мріє інтегрувати у весілля традиції з чотирьох регіонів України, з яких походять їхні з Євгеном сімʼї: Київщини, Черкащини, Херсонщини та Полтавщини. Це можливість доторкнутися до автентичної української культури, вдало поєднавши її з сучасним баченням свята.
Традиції на весіллі Євгена Клопотенка та Катерини Воскресенської
Святкування розпочалося біля гільця — весільного деревця, яке символізує життя та міцність майбутньої родини. Під спів фольклорного гурту «Вільце» його прикрашали паперовими квітами з побажаннями для молодят. Церемонію супроводжували традиційні пісні з різних регіонів України. Молодят благословили батьки, після чого відбувся обмін обітницями та обряд обсипання зерном під співи «Многая літа» й традиційні віншування. І все це таїнство відбувалося під червневу зливу — справжня магія!
Гільце залишалося важливим атрибутом свята протягом усього дня. Перед початком застілля молодят тричі обвели навколо столу під живий спів весільної пісні. Під час обряду Євген та Катерина трималися за краї рушника, що символізує спільний життєвий шлях і є важливим елементом української весільної традиції.
У програмі також були традиційні тости, народні пісні та поліський обряд злучення свічок, що символізує створення нової сім’ї та передачу батьківського благословення. Перший танець молодят супроводжувався живим виконанням фольклорного гурту «ДваТри». А наприкінці свята відбувся традиційний обряд із короваєм та обдаровуванням гостей. Цікаво, що коровай із медом став альтернативою сучасному весільному торту, додавши святу особливого символізму та автентичності.
Зрештою, весілля Євгена Клопотенка та Катерини Воскресенської стало не просто святкуванням народження нової сім’ї, а справжньою подорожжю українськими традиціями. Давні обряди й народний спів органічно вплелися в сучасний формат свята, доводячи, що українська культура залишається живою та актуальною. А головне — молодятам вдалося зіграти щире весілля, де, попри дощову погоду, все навколо випромінювало лише тепло та світло.
