З їжею усе просто і непросто водночас. Особливо, якщо зачіпати глобальні питання. Ми не завжди задумуємося, скільки їжі у світі просто викидається. Величезна кількість! А якщо це зіставити з тим, скільки людей на планеті недоїдає чи навіть голодує, то це по-справжньому вражає.
Ми звернулися до Юлії Прийми, координаторки з питань комунікацій ГО «ТАРІЛКА» – першого фуд-банку України, який займається збором харчів, що мають бути викинутими, та роздає усім, хто потребує, щоб більше дізнатися про проблему та зрозуміти, як усі ми можемо покращити ситуацію.
Юлія Прийма
Про викидання їжі у цифрах
У всьому світі, як зазначається на сайті ООН, близько 17% загального світового виробництва харчів витрачається даремно. І показово, що 11% – це те, що ми викидаємо з власних кухонь. А ще 5% – утилізується закладами громадського харчування та лише 2 % – магазинами та ринками.
При цьому, згідно зі звітом ООН за 2020 рік, три мільярди людей не можуть дозволити собі найдешевший раціон здорового харчування, а понад 1,5 мільярда не мають достатньо продуктів навіть для того, щоб забезпечити мінімально необхідну кількість основних поживних речовин.
І ще трохи показових цифр: за інформацією Всесвітнього фонду природи (WWF) і британської транснаціональної корпорації TESCO понад 2,5 мільярда тон їжі щороку залишаються нез’їденими. А це близько 40% усіх харчових продуктів, що виробляються.
Виходить парадоксальна ситуація: у світі є мільярди тонн надлишкових харчів, і при цьому мільярди людей не харчуються повноцінно. І з цим усім треба щось робити. Враховуючи ще й той факт, що величезна кількість органічних відходів дуже шкодить довкіллю.
Не варто думати, що глобальна проблема має вирішуватися лише на рівні міжнародних організацій та урядів країн. Ми теж можемо зробити свій вклад. Якщо мільйони споживачів, таких, як ми з вами, змінять свою стратегію споживання, ситуація значно поліпшиться. А як бонус – економія сімейного бюджету.
Як викидати менше продуктів? Прості та дієві поради
Ці підказки допоможуть перелаштувати нашу з вами звичну стратегію поведінки та полегшать шлях до усвідомленого споживання їжі. А це, у свою чергу, допоможе не лише змінити ситуацію з харчами у світі, а й допомогти тим українцям, які наразі цього дуже потребують.
Плануйте свої закупи
Щоб вдома не опинились зайві продукти, їх не треба купувати. Все ніби просто. Але часто ми про це забуваємо. Тому важливе правило: перш ніж іти до магазину, складіть список страв, які будете готувати упродовж тижня з врахуванням прийомів їжі поза межами дому, і сплануйте, які інгредієнти і в якій кількості треба купити. Перед цим обов’язково перегляньте свої запаси, щоб не купити зайвого.
Будьте обережні з оптовими закупівлями. Якщо у випадку з рядом товарів (крупи у пакованні, консерви) це вдала стратегія, то коли йдеться про свіжі продукти, існує великий ризик того, що ви не з’їсте все до закінчення терміну придатності та будете змушені викинути.
Зараз, коли в умовах війни ми змушені робити більші запаси, ніж зазвичай, закуповуйте продукти з найбільшим терміном зберігання. А ті, що псуються швидко, або уже давно на прилавку, купуйте дозовано і вдумливо.
До речі, якщо йти у магазин за продуктами, не відчуваючи при цьому голоду і спраги, то це допоможе уникнути імпульсивних покупок.
Правильно зберігайте харчові продукти
Деякі види фруктів під час дозрівання виділяють природні гази (особливо банани), що може призвести до швидшого псування інших, тому їх краще зберігати окремо.
Переконайтеся, що ваш холодильник достатньо охолоджений і справляється з обсягом завантажених продуктів.
Якщо ви купили занадто багато свіжих продуктів, можете їх заморозити, щоб продовжити термін зберігання. У морозильній камері добре зберігається хліб, нарізані фрукти, м’ясо та готові страви (їх зручно мати при собі, коли ви надто втомилися готувати, або не працює плита через вимкнення електрики). І не забувайте регулярно зазирати у морозильну камеру, щоб вчасно їсти те, що там заховано.
Наведіть лад у своєму холодильнику і коморі
Безлад у холодильнику і коморі сприяє тому, що деякі продукти губляться в них, як в Нарнії, псуються і, врешті решт, відправляються на смітник. Ви можете скористатись методом FIFO – first in, first out – розміщуючи нещодавно придбані товари позаду, щоб ваші старі продукти використовувалися першими.
Доїдайте приготовану їжу
Не всі люблять їсти одні й ті ж страви два чи три дні поспіль, але це чудовий спосіб зекономити час, гроші та зменшити кількість відходів. До речі, багато страв (як от борщ, наприклад) смакують наступного дня ще краще. Або ж як варіант – вчасно заморозьте те, що не хочете їсти найближчими днями, але із задоволенням з’їсте пізніше.
Будьте креативними
Продукти, в яких згідно з етикеткою вийшов термін придатності, але їх смак і запах вас абсолютно не бентежать, або ж продукти із дещо зіпсованим зовнішнім виглядом, як, скажімо, потемнілий банан, можна використати для приготування смачних страв, наприклад, наших намазок з кисломолочним сиром. Ми пропонуємо рецепти недорогих страв та регулярно придумуємо прості рецепти, щоб допомогти вам у цьому.
Насправді більшість продуктів придатні для вживання після терміну придатності, бо виробники намагаються убезпечити нас і себе від ризиків, і ставлять дату реалізації зі значним запасом. Щоб зрозуміти, чи можна такі продукти їсти, подивіться на інфографіку від Держспоживслужби України.
ГО «ТАРІЛКА» частину своїх продуктових боксів формує саме з таких продуктів, допомагаючи людям у скруті та власникам магазинів, які мають змогу не викидати ще хороші харчі. Так можемо вчиняти й ми з вами: споживати, або віддавати.
Пожертвуйте в банки їжі чи віддайте сусідам, які цього потребують
Якщо у вас виникає надлишок харчових продуктів, ви можете передати їх тим, хто зараз перебуває у скрутному становищі. Озирніться навколо. Можливо, у вас є старі одинокі сусіди або ж багатодітні сім’ї. Запропонуйте їм свою допомогу. Або ж ви можете віддати продукти у продовольчий банк. У Києві, Львові та Херсоні діють продовольчі банки «ТАРІЛКА», яким можна передати запаковані продукти, овочі та фрукти, бакалію, крупи, солодощі. А якщо у вас залишаються готові страви після святкового застілля, відвезіть їх місцевим організаціям, які годують безпритульних чи, знову ж таки, пригостіть сусідів.
Почніть компостувати
Більшість харчових відходів, які ви продукуєте, можна компостувати. Це дає їм друге життя та запобігає утворенню метану на звалищах. Вам не потрібен сад чи багато відкритого простору, щоб створити власний компостний контейнер. Ви можете поставити його на балконі або ж викидати залишки їжі у компостний бак поблизу дому. Якщо такого нема, то гарною ініціативою буде звернутися до ваших домоправителів та встановити. А компост – чудове добриво і на дачі, і в саду, і для рослин у міському дворі.
Все це не вимагає надзусиль, але дуже сприятиме нашому свідомому споживанню, покращить ситуацію у світі та країні й, звісно, ми зможемо допомогти нашим співгромадянам. А це ж точно варте будь-яких зусиль.
