Певні, усі розуміють оте відчуття, коли живіт уже повний, але для десерту місце ніби є. І попри цілковиту ситість ми таки вміщаємо той торт, тістечко чи бодай шматочок шоколадки. Нам це місце для чогось солодкого щоразу здається якоюсь загадкою природи, але науковці мають цілком логічне пояснення, чому так відбувається.
Американський професор педіатрії Леонард Епштейн вважає, що секрет у різноманітності. «Одна з причин, чому люди перестають їсти щось, – це те, що вони втомилися від смаку. Вони з’їли чимало певного продукту й не отримують від нього стимуляції», – розповідає професор. «Але якщо ви додаєте новий смак, запах або навіть текстуру, відчуття втоми від їжі долається, а відчуття ситості притуплюється бажанням нового стимулу».
Це явище називається сенсорно-специфічним насиченням. Людина може його відчути, коли інтерес до певної їжі знижується через те, що вона їла її неодноразово. Саме тоді новий продукт може стати більш привабливим. Наприклад, в експерименті 2011 року під керівництвом Епштейна 32 жінки їли макарони з сиром: половина – пʼять разів на тиждень, половина – лише раз на тиждень впродовж 5 тижнів. Дослідники виявили, що жінки, яким щодня давали макарони з сиром, їли їх менше, ніж жінки, яким давали його раз на тиждень. Інше дослідження з дітьми підтвердило ситуацію: чим більше різноманітності в стравах, тим більше люди можуть зʼїсти.
«Ви можете пропонувати людям нові страви і змушувати їх цим самим продовжувати їсти. Межа досягається лише тоді, коли люди буквально вже не можуть нічого покласти в рот», – розповів професор.
Деякі експерти вважають, що це прагнення до різноманітності є еволюційним пристосуванням, яке люди випрацювали для отримання основних поживних речовин, таких як вітаміни та білки, з різних груп продуктів. У довгостроковій перспективі нам справді потрібно отримувати корисні речовини з різних продуктів, але на ділі це еволюційне надбання призводить до більших різноманітних порцій та переїдання.
Коли людина їсть щось солодке, вона також отримує порцію дофаміну, хімічної речовини, яка пов’язана з почуттям задоволення. Якщо поїдання десерту є звичайною частиною вашого розпорядку дня, вивільнення дофаміну зміщується саме на момент десерту вже як звичка. Тож, як зазначає Леонард Епштейн, це друга причина, чому ми можемо прагнути десерту, навіть якщо вже ситі. Нам хочеться радощів.
Щоб зменшити цей потяг до солодкого і перестати переїдати, експерти радять мати різноманітні трапези. Не харчуватися однаково та мати на тарілці кілька видів продуктів. До речі, це цілком зручно робити за принципом здорової тарілки. Але й у солодкому собі не варто відмовляти, просто все треба їсти в міру. Беріть рецепти десертів на нашому сайті та в помірних кількостях дозволяйте собі цю маленьку радість.
Відмова від відповідальності. Ця стаття має ознайомлювальний характер. Перш ніж вживати той чи інший продукт, проконсультуйтеся зі своїм сімейним лікарем або дієтологом.
