Туристи в різних країнах часто стають жертвами певних фінансових хитрощів. Ціни на житло в гарячі сезони ростуть, місцеві мешканці вигадують якісь традиції чи страви спеціально для немісцевого населення, а водичка біля музею продається втричі дорожче, ніж у супермаркеті. Однак у Японії почали діяти нові правила. У багатьох закладах Токіо місцевим продають страви дешевше, ніж туристам. Це пояснюють надмірним туризмом у 2024 році. Ну а він викликаний поєднанням відкладеного попиту після пандемії та послабленням місцевої валюти. Тож ресторатори почали диференціювати ціни.
«Люди кажуть, що це дискримінація, але нам справді важко обслуговувати іноземців, і це виходить за межі наших можливостей», – розповів журналістам CNN Сьоґо Йонеміцу, який керує гриль-рестораном Tamatebako в Токіо.
Він стверджує, що не бере з туристів додаткової плати. Натомість він пропонує місцевим жителям знижку в 1000 єн ($6,50).
Цього року через ослаблення єни, яка впала до найнижчого рівня стосовно долара за десятиліття, туристи повернулися в країну в значно більшій кількості, ніж раніше. У першій половині 2024 року кількість відвідувачів Японії досягла рекордних 17,78 мільйона туристів. Тож до кінця року рекорд 2019 року в 31,88 мільйона туристів скоріше за все буде побитий. Але японцям це не подобається.
На початку цього року курортне місто в підніжжі гори Фудзі встановило гігантську сітку, щоб закрити вид на знамениту вершину. Усе спричинено тим, що туристи масово стікалися до популярного місця для фото, що спричинило проблеми зі сміттям і транспортом. Тим часом влада Хоккайдо, найпівнічнішої префектури країни, відомої мальовничими краєвидами та гірськолижними курортами, закликала підприємства встановлювати нижчі ціни для місцевих жителів. Знову ж таки наслідуючи політику «знижки для місцевих, а не підвищені ціни для туристів».
Своєю чергою власники японських закладів почали вводити обмеження на кількість відвідувачів, кількість алкоголю, а також вводити податки на туристів. Пропонуючи також знижки для японців, власники убезпечують себе від втрати постійних місцевих клієнтів.
Наприклад, Шудзі Міяке, який керує пабом у Токіо, продає рамен з лобстером за 5500 єн (35 доларів) – у чотири рази дорожче, ніж локшину з креветками, яку часто замовляють його постійні клієнти. Преміальна страва продається туристам, які, за його словами, мають більший бюджет, щоб спробувати щось нове.
Сьоґо Йонеміцу також розповів, що його закладу довелося найняти додатковий англомовний персонал. Усе для того, щоб приймати замовлення, обробляти бронювання та пояснювати туристам різні дрібниці: від того, як правильно їсти сашимі та страви на грилі, до того, куди покласти їхній багаж. Без цього заклад перетвориться на хаос, а самі японці в переважній більшості володіють англійською недостатньо добре, щоб справлятися без додаткового персоналу.
Хоча це нове явище в Японії, диференційоване ціноутворення досить поширене в деяких частинах світу. Оскільки менші ціни для резидентів часто написані місцевою мовою, іноземні туристи можуть навіть не знати, що заплатили більше. Для декого така політика стане поштовхом вивчити кілька іноземних мов, для когось – завести знайомства з місцевими у тих країнах, куди хочеться подорожувати. Натомість є й туристи, котрі не проти платити більше, або підтримати локальний бізнес.
