Копчення — це давня українська кулінарна традиція та надійний метод консервації продуктів. Тому застосовувався він не лише до м’яса чи риби, але й до яблук і груш. Копчені груші, схоже, особливо полюбилися нашим предкам, завдяки приємному унікальному аромату і смаку.
Найкраще для копчення підходять груші дички, маленькі терпкі та кислі, вони мало годяться в їжу, порівняно із їхніми сортовими колегами, зате — ідеальні для копчення. Грушки збирають прямо з дерева, та, не розрізаючи плоди, коптять в печі, при низьких температурах (40-90 градусів). Весь процес займає не менше 7 днів. Таким чином груша водночас сушиться та насичують приємним копченим ароматом.
Для чого коптять груші
По-перше, це елементарно подовжує час зберігання плодів. По-друге, допомагає не просто законсервувати фрукт, але й зберегти його корисні властивості та вітаміни. До речі, наші предки здавна використовували копчені груші в народній медицині, вірячи, що вона може допомогти при застудних захворюваннях та болях в шлунку. По-третє, з точки зору кулінарії, такі груші є чудовою приправою, адже вони віддають всі аромати копчення страві. Завдяки цьому, створюється враження, ніби їжа готувалася на справжньому вогнищі.
Куди додавати копчену грушу
Славнозвісний борщ з копченою грушею — це справжня класика української кухні. Те ще копчена груша робить з борщем інакше як кулінарною магією не назвеш, тож мусите спробувати хоч раз в житті.
Звичайний компот чи узвар вона перетворить у вишуканий напій. При чому копчену грушу варто поєднувати з іншими сухофруктами і ягодами, щоб отримати справді багатий смак.
Грушу також можна додавати у супи, до тушкованого м’яса, в різноманітні пироги та кекси. Вона легка у використанні, адже гарно нарізається та подрібнюється на терці. Обмежень насправді немає. Копчена груша — універсальна українська приправа, що додає стравам того невловного, приємного аромату української печі, дров та багаття.
