ГМО-продукти з’явилися в доступі споживачів на початку 90х, і відтоді чимало організацій, установ і науковців працюють над тим, щоб ці продукти були цілком безпечними для людей і навколишнього середовища. Однак у людей ГМО викликає чимало питань і упереджень, котрі не завжди є правдивими. Тому варто розібратися з кількома поширеними запитаннями, які викликає ГМО.
Що таке ГМО і для чого воно
ГМО (генетично модифікований організм) – це рослина, тварина або мікроорганізм, ДНК якого було змінено за допомогою технологій. Зазвичай ці технології включають специфічну модифікацію ДНК та передачу ДНК від одного організму до іншого. Науково цей процес називається генною інженерією.
Врешті абревіатура «ГМО» у широкому вжитку почала стосуватися в переважній більшості лише харчових продуктів, і майже ніколи не щодо рослин і тварин, виведених шляхом селекційного розведення та схрещування видів.
Люди використовували різні способи модифікації сільськогосподарських культур і тварин протягом понад 10 000 років. Схрещування, селективне розведення та мутаційне розведення є прикладами традиційних способів здійснення цих змін заради своїх потреб, кращої врожайності та смаків. Тепер же сучасні технології нарешті дозволяють вченим відбирати лише найкращі гени завдяки генній інженерії. Тож ми не надто далеко відійшли від того, чим займалися буквально завжди.
Найпопулярніші ГМО культури
Насправді у широкому вжитку є не так уже й багато видів ГМО-культур. Однак відсоток тих, що таки використовуються, дуже високий. У 2020 році ГМО-соєві боби становили 94% усієї висадженої у США сої, ГМО-бавовна становила 96% усієї висадженої бавовни, а 92% висадженої кукурудзи була ГМО-кукурудза. Ці культури в переважній більшості використовувалися для годування тварин, зокрема корів, курей і риби, а також для виготовлення високооброблених продуктів: пластівців, чипсів тощо.
Вплив ГМО на здоров’я та вирощування
Продукти з ГМО насправді не відрізняються від своїх аналогів без ГМО. Деякі продукти можуть бути навіть більш корисними, адже їх модифікували заради підвищення харчової цінності. Прикладом є ГМО соєві боби з більш здоровими жирами, які можна використовувати для заміни олій, що містять трансжири.
Деякі ГМО-рослини містять рослинні захисні засоби (PIPs), що робить їх стійкими до нападів комах. У результаті потреба у використанні багатьох пестицидів відпадає. Інші ГМО-рослини створені для стійкості до певних шкідливих бур’янів, що полегшує вирощування продуктів. Таким чином інколи товари ГМО-товари можуть бути навіть більш безпечними за звичайні, адже в процесі вирощування використовувалося менше пестицидів.
Тож врешті ГМО не є тим абсолютним злом, яким його вважає чимало людей. Іноді, це просто селекційні сорти продуктів, котрі роблять їх поживнішими та легшими у вирощуванні.
