Анорексія, булімія, орторексія. Які бувають розлади харчової поведінки і чим вони небезпечні. Розповідає експертка

Перелік розладів харчової поведінки (РХП) досить великий і він регулярно поповнюється. Про деякі з них говорять часто, як у випадку з нервовою анорексією чи компульсивним переїданям, а інші – маловідомі. Крім того, початкові форми усіх харчових порушень не одразу можна розпізнати. А це важливо для того, щоб вчасно отримати допомогу.

Ми прагнемо, щоб усі наші читачі та поціновувачі гарної їжі змогли насолоджуватися смаками без шкоди для здоров’я та споживали страви на нашими рецептами собі на радість. І тому хочемо допомогти інформаційно. У цьому нам допомагає психотерапевтка когнітивно-поведінкової терапії Ірина Шабаєва, яка розповіла, які  види харчових розладів існують, як вони проявляються і про ризики, що з ними пов’язані.

Що варто знати про розлади харчової поведінки?

Причиною розвитку більшості РХП є викривлене сприйняття світу та себе самого. Воно проявляється по-різному: від завищення значення ваги та фігури для самоцінності, до відчуття себе кращим за інших, через вміння суворо і тривало контролювати тіло.

Для людей з розладами харчової поведінки характерні перфекціонізм та низька самооцінка, вони схильні до важких емоційних переживань. Шукаючи розради, такі люди в якийсь момент вирішують, що всі їх біди – від неідеального тіла  чи / та харчування, і вирішують це виправити. Це і є поживний ґрунт для розвитку розладів харчової поведінки. Коли людина починає себе жорстко обмежувати та контролювати, змінювати свою харчову поведінку,  орієнтуючись на викривлене сприйняття, то починає собі шкодити. Першопричини, які ховаються в її психічному стані і потребують психотерапії, від зміни харчової поведінки  не зникають. Більше того,  людина потрапляє у замкнуте коло: за періодом контролю наступають зриви, а з ними і почуття провини і огиди до себе, що примушує ще більше фіксуватися на тілі та контролювати харчування.

«Це замкнене коло не може не відзначитись на психоемоційному стані людини. Воно часто провокує хронічні депресивні стани, самоушкодження, тривожні розлади, призводить до зловживання алкоголем чи іншими психоактивними речовинами», – каже Ірина Шабаєва. – Людина з РХП регулярно переходить від відчуття власної унікальності до повної безнадії. І це дуже виснажує і емоційно, і фізично».

Усі люди з РХП потребують фахового супроводу, як мінімум, на початку шляху до одужання. Важливо зрозуміти ступінь важкості та дізнатися, як лікувати розлади харчової поведінки. Допомогти подолати проблему можуть рідні, при таких розладах їх участь має велике значення.

Які види РХП існують?

Ірина Шабаєва надала нам стислий опис харчових розладів для ознайомлення. Якщо ви запідозрили порушення у себе чи у близької людини, то обов’язково зверніться до спеціаліста задля діагностики.

Нервова анорексія

Ми можемо говорити, що у людини такий розлад, коли вона свідомо обмежує кількість їжі, щоб схуднути та має сильний страх набрати вагу, погладшати. При чому навіть критично низька вага не є приводом зупинитися. Така людина відчуває, що цього, все одно, недостатньо, боїться, що одразу погладшає, як тільки почне хоч щось їсти.

При анорексії є порушення сприйняття власного тіла, коли у дзеркалі відображається певне уявлення про себе, а не реальна картинка. Оточуючі бачать людину – «шкіра та кістки», а вона сприймає себе пухкенькою, або з «проблемними» частинами тіла, які терміново треба коректувати.

Є два типи НА. Перший – «обмежувальний». Він передбачає різке зменшення кількості їжі, аж до голодування та надмірне фізичне навантаження.

Другий тип – «очищувальний», коли людина одразу після споживання їжі «очищується», викликаючи блювоту чи / та користуючись проносним, сечогінним та клізмами. На відміну від булімії, це робиться не після переїдання, а після будь-якого приойму їжі.

Наднизька вага тіла визначається відносно мінімальної норми, а вирахувати його можна через індекс маси тіла

Завдяки ІМТ можна визначити рівні важкості розладу для дорослих:

• Легкий: ІМТ > 17 кг/м2
• Помірний: ІМТ 16-16,99 кг/м2
• Важкий: ІМТ 15-15.99 кг/м2
• Надважкий: ІМТ < 15 кг/м2

На кожному з цих рівнів потрібно звертатися до фахівця. Чим раніше це станеться, тим легшим буде шлях до одужання.

Найчастіше анорексія буває у дівчаток підліткового віку, тому ця інформація важлива для батьків, діти яких мають дуже сильне бажання схуднути, незважаючи на нормальну для їх віку вагу.

Зауважимо, що існує атипова нервова анорексія, коли незважаючи на значну втрату ваги, вона перебуває в межах норми або перевищує її. У цьому разі, ІМТ спочатку не буде показовим, проте важливо зважати на інші симптоми – відмова від їжі, сильний страх набрати кілограми, «очищувальні» процедури.

Нервова булімія

Для цього порушення харчової поведінки характерні повторювані епізоди переїдання, які обов’язково мають такі ознаки:

• людина з’їдає за короткий час (година, дві) таку кількість їжі, яка значно більша за ту, що би з’їли більшість людей за схожих обставин;
• відчуття безсилля перед жагою їсти. Людина відчуває, що не може себе контролювати в такі моменти – припинити поглинати їжу, скоротити кількість з’їденого, не здатна свідомо/здорово обирати страви та продукти.
• після переїдання наступає стадія компенсаторної поведінки, коли людина, щоб не набрати вагу, навмисне викликає блювання, зловживає проносними та сечогінними, голодує, надмірно займається спортом чи будь-якою фізичною активністю.
• залежність самооцінки від форми тіла та ваги. Всі інші особисті якості неважливі та знецінюються. Лише вага має значення.
• діагностують нервову булімію, коли випадки переїдання і компенсаторної поведінки трапляються принаймні раз на тиждень упродовж 3 місяців.

Важкість булімії визначається частотою епізодів на тиждень:

• Легкий – в середньому 1-3 рази.
• Помірний: в середньому 4-7 рази.
• Важкий: в середньому 8-13 рази.
• Надважкий: в середньому 14 або більше разів на тиждень.

Окремо виділяється специфікований розлад харчової поведінки – нервова булімія низької частоти / обмеженого тривання. У цьому випадку епізоди трапляються рідше, ніж раз на тиждень та / або менше 3 місяців, але спостерігається певна регулярність. Такий стан теж вимагає консультації у спеціаліста.

Від анорексії та булімії слід виокремити розлад «очищення». У цьому випадку нема різкого обмеження їжі та переїдання, але є «очищення» задля зниження ваги. Він існує сам по собі.

Компульсивне переїдання

Про такий харчовий розлад ми можемо говорити, коли випадки переїдання трапляються регулярно та мають такі ознаки:

З’їдання за певний період часу (наприклад, за 2 години) такої кількості їжі, яка суттєво більша за ту, яку з’їли би більшість людей за той самий час і схожих обставин.

Відчуття неконтрольованості під час споживання їжі – людина не може зупинися або регулювати кількість з’їденого.

Ознаки, які свідчать на користь компульсивного переїдання:

• людина їсть набагато швидше, ніж зазвичай;
• наїдається до відчуття дискомфортного переповнення шлунку;
• багато їсть, не відчуваючи фізичного голоду;
• часто їсть на самоті, щоб ніхто не бачив, як багато вона споживає.
• почуття огиди до себе, пригніченість або сильна провина після нападу переїдання.

Для діагностування розладу має бути три і більше таких ознак та щонайменше один епізод на тиждень впродовж 3 місяців.

Рівень важкості залежить від частоти епізодів на тиждень:

1. легкий: 1-3 епізоди;
2. Помірний: 4-7 переїдань;
3. Важкий: 8-13 епізоди;
4. Надважкий: 14 або більше переїдань.

Спеціалісти окремо виділяють розлад обмеженого / нетривалого компульсивного переїдання, коли епізоди трапляються рідше одного разу на тиждень та / або менше 3 місяців.

На будь-якій стадії цього харчового розладу звертайтесь до спеціаліста, а також пропонуємо наші поради, які допоможуть подолати  компульсивне переїдання, для ознайомлення.

Розлад уникаючого/обмежуючого харчування

Таке порушення харчової поведінки можна запідозрити, якщо людина не проявляє інтересу до їжі (не подобається текстура, смак, запах), неприємні відчуття викликає сам процес їдження (ковтання, пережовування) чи відчуття, які приходять потім (важкість, нудота, відрижка). При чому мова йде про дуже сильні почуття – огиду, абсолютне несприйняття їжі.

Тобто при цьому розладі йдеться не про вагу тіла та фігуру, а саме про небажання їсти.

Такий стан може розвинутись тимчасово, коли людина тривалий час не мала доступу до їжі. Це відбувається тому, що організм задля виживання в умовах дефіциту знижує «цікавість» до їжі, а повернувшись до нормальних умов, відновлює інтерес.

Ознаки розладу:

• значна втрата ваги у дорослих, недостатність ваги та росту у дітей;
• слабкість, запаморочення, випадіння волосся та інші ознаки дефіциту поживних речовин;
• погіршення психологічного стану, труднощі у спілкуванні через уникання ситуацій, де є їжа. Людина не ходить на свята, у кафе, не обідає з колегами чи однокласниками.
• Відмова від їжі з різних причин теж вимагає допомоги психотерапевта та сімейного лікаря. Особливо, якщо уже спостерігається недостатність ваги.

Маловідомі розлади харчової поведінки

Пікацизм – постійне вживання неїстівних, нехарчових речовин. Випадки подібної поведінки бувають у маленьких дітей, коли вони пізнають світ, пробуючи все на смак, та у деяких вагітних. Така харчова поведінка не є порушенням. Тривожними симптомами є споживання неїстівного упродовж принаймні 1 місяця і негативний впливи на здоров’я.

Румінаційний розлад – неодноразове і часте зригування їжі упродовж тривалого періоду (від одного місяця). Інколи таке порушення є симптомом інших захворювань: гастроезофагеального рефлюкса, пілоростеноза, інших РХП. В будь-якому разі, такі стани вимагають консультації сімейного лікаря, а за потреби, і психотерапевта.

Синдром нічного їдження – це харчовий розлад діагностують, коли людина регулярно прокидається вночі, щоб поїсти, або їсть дуже пізно, через певний час після повноцінної вечері.

Розлади харчової поведінки – нові види

Останнім часом до переліку РХП додалися наступні розлади:

Орторексія – нав’язливе споживання лише «корисної» чи «здорової», «натуральної» їжі.

Ознаки:

• контроль та перевірка етикеток на продуктах, гіпертрофована увага до складу та походження продуктів;
• надмірність та навіть фанатичність у питаннях здорового харчування;
• постійне звуження груп продуктів, які «можна вживати», одночасно збільшення списку «шкідливих» продуктів;
• тема їжі та дозвіл чи заборона її споживати стає ключовою. Все обертається навколо неї: книги, відео, коло спілкування, в якому залишаються лише такі ж фанатичні люди, які є прикладом для наслідування;
• критичне зниження ваги, яке не є причиною зміни стратегії харчування. Людина продовжує обмежуватись та фанатично контролювати продукти, незважаючи на худобу та проблеми зі здоров’ям.

Бігорексія

Це харчовий розлад, що більш характерний для чоловіків, при якому є порушення бачення образу свого тіла, Надмірне занепокоєння, наприклад, тим, що м’язи недостатньо великі. І щоб це «виправити» готові використовувати стероїди, або пластичну хірургію.

Веганство та інші особливості харчової поведінки

Різні види вегетаріанства не є розладами харчової поведінки. Проте люди з такими особливостями харчування знаходяться в групах ризику, бо подібні стани можуть стати відправною точкою розвитку розладів.

Lacto-ovo-vegetarian – відмова від споживання м’яса, птиці та морепродуктів, але споживання молочних продуктів та яєць.

Lacto-vegetarian – відмова від яєць, м’яса, птиці та морепродуктів, присутність у раціоні молочних продуктів.

Ovo-vegetarian – з продуктів тваринного походження дозволені лише яйця.

Vegan – жодних продуктів тваринного походження.

Важливо знати, що розлади харчової поведінки можуть мігрувати. Тобто після анорексії з’являється, скажімо, булімія. І тоді виникає ілюзія, що хвороба відступила, людина може навіть трішки набрати вагу, але одужання не стається. Насправді, одна проблема замінилась на іншу і потреба у лікуванні стала ще гострішою.

Тепер ви знаєте, що саме належить  до харчових розладів. Якщо ви запідозрити одне з порушень у себе чи у близьких, звертайтеся до спеціалістів, щоб вчасно отримати лікування розладів харчової поведінки, надавайте або просіть підтримку у близьких людей. Зважаючи на проблеми з самоконтролем, така допомога прискорить одужання.

Відмова від відповідальності. Ця стаття має ознайомлювальний характер. Перш ніж вживати той чи інший продукт, проконсультуйтеся зі своїм сімейним лікарем або дієтологом.