Діти дуже часто поводяться так, як батьки. Хтось хоче стати бухгалтером, як тато, хтось хоче носити такі ж туфлі, як мама, але на харчову поведінку це також поширюється. Окремий приготований для дитини суп не спрацює в довготривалій перспективі, щоб прищепити любов до супів, якщо батьки їх не їдять. Так само емоційні перекуси чи розлади харчової поведінки можуть передатися в спадок дітям. Нове дослідження в британському Університеті Астона показали, що маленькі діти часто демонструють харчову поведінку, подібну до своїх батьків. При цьому власний стиль харчування батьків впливає на те, як вони годують своїх дітей.
Команда під керівництвом професорки Жаклін Бліссетт попросила батьків оцінити свою власну харчову поведінку та шукати зв’язок між цією поведінкою та поведінкою їхніх дітей. Дітям у дослідженні було від 3 до 6 років. Команда розділила батьків на чотири групи за стилем харчування: «типове харчування», «завзяте харчування», «емоційне харчування» та «уникання їжі».
- Типові їдці, які склали 41,4% вибірки, не мали екстремальної поведінки, як і їхні діти.
- Завзяті їдці (37,3%) часто їдять не у відповідь на сигнали голоду, а через навколишнє середовище та власні емоції.
- Емоційні їдці (15,7%) також їдять у відповідь на емоції, але не отримують такого задоволення від їжі, як завзяті їдці.
- Люди, які уникають їжі (5,6%), надзвичайно вибірково підходять до їжі та не отримують задоволення від неї.
Прямий зв’язок між поведінкою дитини та батьків був особливо чітким у трьох менших категоріях. Якщо батьки насолоджуються їжею, дитина також вчиться приділяти їжі більше уваги, реагувати на зовнішні «подразники» щодо їжі – свята, компанія, прогулянки біля улюблених закладів чи крамниць. Батьки, котрі уникають їжі, з дитинства привчають і дітей до того, що їжа може бути неприємною чи навіть небезпечною. Чимало розладів харчової поведінки зʼявляється в дітей саме через харчові звички батьків. Батьки, які мали емоційний стиль харчування, частіше використовували їжу, щоб заспокоїти або втішити дитину. Дитина потім так само демонструвала емоційні риси харчування.
Доктор Ебігейл Пікард, провідний дослідник проєкту, сказала:
«Батьки мають ключовий вплив на харчову поведінку дітей. Але в рівній мірі батьки мають чудову можливість заохочувати дітей до збалансованого харчування з раннього віку. Тому важливо чітко розуміти, як стиль харчування батьків пов’язаний із стилем харчування дітей. Окрім того, які фактори можна змінити, щоб заохочувати здорові стосунки з їжею».
Тепер команда науковців працює над тим, щоб розробити дієву стратегію «втручання» в стиль харчування батьків, щоб змінити раціон дитини. Адже, наприклад, якщо батьки перестануть використовувати їжу для заспокоєння дитини, натомість пропонуватимуть свою увагу та підтримку, дитина навчиться регулювати емоції без використання їжі. Так само батькам варто працювати над тим, щоб і самим навчитися контролювати свою харчову поведінку, щоб надавати дітям конструктивну підтримку у формуванні здорових звичок. А поки науковці працюють над комплексним підходом до харчових звичок у родинах, ви можете почитати, як мотивувати дітей їсти більше овочів без примусу. До речі, британські науковці відмітили, що наявність вдома розмаїття здорових продуктів покращує харчову поведінку дітей.
