Вважається, що люди почали використовувати цю пряність 4000 років тому, ще у Давньому Єгипті і досі, в наші дні ви можете зустріти маленьке пакування з нею на полицях більшості супермаркетів. Що ж такого особливого в маленьких зірочках анісу, що так подобається людям протягом багатьох століть?
Що таке аніс
Аніс — це трав’яниста однорічна рослина, що походить з Малої Азії та Східного Середземномор’я. У наш час культивується в багатьох регіонах, таких як південна Європа, північна Африка, Південна Америка, Китай, Японія, Туреччина, Єгипет та Іспанія. Найближчими “родичами” анісу є кмин, фенхель та кріп. Цікаво, що знайомий нам зірчатий аніс насправді є не насінням, а плодом рослини.
Завдяки насиченому смаку та солодкавому аромату, аніс широко використовують як спецію у багатьох кухнях світу.
Як використовувати аніс
Найчастіше, аніс використовується для ароматизації різноманітних страв та напоїв. Його можна додавати до супів, тушкованого чи запеченого м’яса, каррі, пудингів та в принципі до будь-якої страви, якій, на вашу думку, пасуватимуть солодкі нотки. Особливо популярне використання анісу у кондитерських виробах та цукерках. Серед напоїв ви могли відчути цю спецію у чаях, лікерах та настоянках. Також аніс, так само як кардамон та корицю використовують для приготування глінтвейну.
Вважається, що аніс також має деякі лікувальні властивості, серед яких полегшення кашлю, зниження рівня цукру в крові, зниження рівня запалень, полегшення симптомів менопаузи. Ефірні олії, добуті з плодів анісу, широко застосовуються у парфумерії, виготовленні косметики та ароматерапії.