Вважається, що люди почали використовувати цю пряність 4000 років тому, ще у Давньому Єгипті і досі, в наші дні ви можете зустріти маленьке пакування з нею на полицях більшості супермаркетів. Що ж такого особливого в анісі, що так подобається людям протягом багатьох століть — читайте в нашій статті.
Зміст
Що таке аніс
Аніс — це трав’яниста однорічна рослина, що походить з Малої Азії та Східного Середземномор’я. У наш час культивується в багатьох регіонах, таких як південна Європа, північна Африка, Південна Америка, Китай, Японія, Туреччина, Єгипет та Іспанія. Найближчими родичами анісу є кмин, фенхель та кріп. Цікаво, що знайомий нам зірчатий аніс насправді є не насінням, а плодом рослини.
Аніс — це пряність із насиченим солодкуватим ароматом та легкими нотами лакриці. Його часто плутають з бодяном, але це різні рослини (про це — нижче).
До речі, якщо вам цікаво, почитайте нашу статтю як зберігати спеції, щоб вони не втрачали аромату — у ній тільки перевірені часом поради та секрети.
Завдяки насиченому смаку та солодкавому аромату, аніс широко використовують як спецію у багатьох кухнях світу.
Як виглядає аніс
Аніс виглядає як дрібні зеленувато-коричневі насінини овальної форми. Вони легкі, сухі та дуже ароматні. Саме ці маленькі насінини й використовують як спецію.
Для чого приправа аніс
Який на смак аніс — він солодкуватий, теплий, із тонкими нотами лакриці. Запах — насичений. Завдяки такому аромату його додають у десерти, алкогольні напої, випічку та навіть деякі солоні страви. Якщо вам подобаються спеції з м’яким солодким підтоном — аніс точно стане улюбленцем.
Найчастіше аніс використовується для ароматизації різноманітних страв та напоїв. Його можна додавати до супів, тушкованого чи запеченого м’яса, каррі, пудингів та в принципі до будь-якої страви, якій, на вашу думку, пасуватимуть солодкі нотки. Особливо популярне використання анісу у кондитерських виробах та цукерках. Серед напоїв ви могли відчути цю спецію у чаях, лікерах та настоянках. Також аніс, так само як кардамон та корицю використовують для приготування глінтвейну.
Як ще називають аніс
Аніс має чимало назв. Його можуть називати бедринець ганус, ганиж, ганус або чанус — усі ці варіанти зустрічаються в різних регіонах та стародавніх кулінарних записниках. А коли мова йде про споріднену, але зовсім іншу спецію із зірчастою формою, використовують іншу назву — бодян справжній. Це допомагає легко розрізняти дві прянощі, які часто плутають, але мають різне походження й ароматичний профіль.
Аніс: що лікує
За даними Vinmec Healthcare System, насіння анісу — цінне джерело мікроелементів. Лише 1 ст. л. (7 г) містить 23 ккал, 13% добової норми заліза, 7% марганцю, а також кальцій, магній, калій та мідь у корисних кількостях.
Основні властивості анісу
Дослідження показують, що його насіння та екстракти можуть впливати на гормональний баланс, психічний стан, рівень запалення та загальне самопочуття. Найбільш вивчені властивості стосуються підтримки психічного здоров’я, полегшення симптомів менопаузи та антибактеріальної дії.
Підтримка психічного здоров’я
Дослідження показують, що аніс може полегшувати симптоми депресії:
— 3 г порошку насіння 3 рази на день зменшують прояви післяпологової депресії;
— 200 мг екстракту 3 рази на день ефективні при легкій та помірній депресії.
Допомога під час менопаузи
Аніс має естрогеноподібний ефект і може:
— зменшувати припливи приблизно на 75% (330 мг 3 рази на день, дослідження 4 тижні);
— потенційно уповільнювати втрату кісткової маси (дані досліджень на тваринах).
Протизапальні та антибактеріальні властивості
— ефірна олія анісу пригнічує ріст грибків (дріжджів, дерматофітів);
— анетол зупиняє розвиток бактерій, включно зі штамом холери;
— насіння має виражені антиоксидантні та протизапальні властивості.
Може знижувати ризик виразок шлунка
У дослідженнях на тваринах аніс зменшував секрецію шлункової кислоти та захищав слизову. Дані попередні, але перспективні.
Підтримка регуляції рівня цукру
Анетол у високих дозах покращував рівень цукру в крові в дослідженнях на тваринах. Для людей даних поки недостатньо.
Безпечне вживання анісу
— У кулінарії: 1-2 ч. л. насіння або екстракту.
— У дослідженнях для лікувальних ефектів застосовували 600 мг — 9 г екстракту на добу або до 20 г порошку насіння — безпечно для здорових дорослих.
— Алергіки на кріп, фенхель, селеру та петрушку можуть мати реакцію і на аніс.
— Людям із гормонозалежними захворюваннями варто проконсультуватися з лікарем.
Аніс та бодян: різниця
Ці дві спеції часто плутають, хоча це різні рослини. Аніс — це насіння з рослини Pimpinella anisum. Має солодкий аромат і ніжний смак. Бодян (зірчастий аніс) — це висушений плід дерева Illicium verum. Аромат сильніший, глибший і більш «лакричний». Бодян активно використовують у глінтвейнах, бульйонах, азійських стравах. Якщо хочете дізнатися більше, прочитайте статтю про бодян — вона допоможе не плутати ці спеції.
Відмова від відповідальності. Ця стаття має ознайомлювальний характер. Перш ніж вживати той чи інший продукт, проконсультуйтеся зі своїм сімейним лікарем або дієтологом.
