Традиційно ми всі пам’ятаємо, що на святу вечерю на Різдво на столі має бути меню з 12 пісних страв. Однак чому саме 12 і чи обов’язково їх має бути саме стільки — питання неоднозначне. Ми дослідили стародавні українські традиції, та з’ясували, які страви на святу вечерю треба готувати та скільки страв на Святвечір повинно бути на столі.
Скільки страв на Святвечір повинно бути
Хоча звичною кількістю страв є 12, українці часом готували й менше страв. На столі могло бути 7, 9 чи 12 частувань. Число 12 обумовлене кількістю апостолів і місяців в році. Число 7 завжди було сакральним, а 9 – певне проміжне між ними значення, найбільша цифра, поєднання трьох трійок. Можливо, ніякої символіки в числа 7 і 9 не вкладали, а страв готували менше через регіональні особливості чи в залежності від достатку й можливостей. Однак числа 8, 10 чи 11 ніде не згадуються.
Наразі розуміння, що страв може бути не 12, а 7 досить приємне. Адже в сучасному ритмі не всі мають можливість наготувати на стіл так багато частувань.
Що приготувати на Святвечір
Позаяк вечеря перед Різдвом припадає на останній день посту, перелік того, що можна їсти на Святвечір, дещо обмежений. На традиційному пісному столі не повинно бути страв із молочними продуктами, яйцями та м’ясом. А проте українці завжди прагнули заставити стіл якомога більшою кількістю страв, щоб показати всі принади цьогорічного врожаю та не знати скрути в наступному році.
Не знаєте, що готувати на Святвечір 2025, так аби страви були традиційними, пісними та водночас смачними? Євген Клопотенко вже про все подбав, підготувавши курс Поверни собі Різдво з 12 ексклюзивними рецептами святкових страв, описами традицій та майстеркласами.
Кутя — найголовніша страва, що має бути на столі у Святий вечір. Вона символізує добробут, єдність родини та пам’ять про предків, тому саме з неї традиційно починають святу вечерю. Традиційно вона була пшенична, оскільки пшениця вважалася знаком життя та достатку, але ви можете експериментувати з сучасними рецептами, використовуючи рис, булгур чи перловку. До куті завжди подавали узвар і книш, адже узвар уособлює здоров’я та продовження роду, а книш — гостинність і достаток.
Не обов’язкові, але популярні пісні страви цього свята — борщ, вареники, пісні голубці, картопля, квасоля, капуста, буряк в якихось формах, страви з грибами, пісне печиво, коржики чи інша випічка, які разом формують різноманіття смаків і символізують повноту життя.
Хоча переддень Різдва вимагає суворого посту, за традицією після появи першої зірки ввечері дозволена також риба, тож різноманітні страви з неї — теж хороша ідея. Можна приготувати запечену чи смажену рибу, оселедець з цибулею та олією, рибу з овочами, рибні котлети чи рулетики, заливну рибу, паштети чи салати з рибою.
Традиції на Святвечір
Переддень Різдва вважається найстрогішим у плані посту. Впродовж дня не дозволяється їсти взагалі нічого. За християнськими традиціями їсти дозволено лише малим дітям, годуючим матерям, військовим і людям, котрі не можуть утримуватися від їжі через нюанси зі здоров’ям. Вечеряти ж можна і потрібно всім, але тільки з появою першої зірки на небі, тоді родина збирається на святу вечерю.
Тоді з настанням вечора господар вносить в хату перший обжинковий сніп — дідух як символ вдалого вражаю та віншує родину, вітаючи усіх зі святом. Почесне місце дідуха на покутті, під образами. Туди ж ставлять і горщик з кутею, глечик з узваром, три калачі та свічку. А під скатертину чи рушник ховають трішки соломи, щоб худоба весь наступний рік також жила сито.
Кутю також носять до родичів та хрещених, як святкове частування, що символізує добрі побажання, взаємну повагу та зміцнення родинних зв’язків.
По закінченню вечері їжу зі столу не збирають, а залишають разом із ложкою для душ померлих родичів, які, згідно з повір’ям, в цей особливий день також можуть завітати на гостину. Цей звичай є знаком пошани до предків і віри в те, що вони залишаються духовною частиною родини. Варто зазначити, що в різних регіонах України ці традиції мали свої особливості, проте їхня головна ідея всюди була спільною — родинна єдність, пам’ять і вдячність.
