Крізь сторіччя: рецепт української варянки з сухофруктами від Євгена Клопотенка

Варянка, або варенуха – це український зігрівальний напій із сухофруктами, медом, корицею чи іншими прянощами. Згадки про приготування цього напою починаються ще з XVI сторіччя. Дуже популярним він був на території Слобожанщини, Полтавщини та Подніпров’я. Існує як алкогольна варянка із додаванням самогону або горілки, так і безалкогольна. Вживати її можна у гарячому вигляді або охолодженою, як вам більше до вподоби. Через схожий склад на смак варянка нагадує узвар із сухофруктами, так само ароматно й смачно.

Особливості приготування варянки

Пропонуємо вам надихнутися історією української кухні та приготувати варянку вдома. Але одразу зауважимо, що на це піде доволі багато часу. Тому якщо ви хочете здивувати автентичним напоєм гостей, краще підготуйтеся заздалегідь. Бо саме спосіб приготування робить варенуху такою особливою, неймовірно насиченою. Традиційно варянку «запікали» у печі від 5 годин до цілої доби у герметично заліпленому тістом глиняному глечику. Але й у духовці приготувати її цілком реально, підтримуючи низьку температуру від кількох годин. Краще за все обрати для цього керамічний посуд.

Що стосується складників, тут ви можете опиратися на свій смак, в цьому ще одна принадність напою. Сухофрукти беріть будь-які: підійдуть і яблука, і сливи, і абрикоси, і вишні, й родзинки. Якщо хочеться більшої насиченості смаку, можна додавати мед, різні спеції й трави: корицю, чебрець, гвоздику.

Цікаві факти з історії варянки

Варянку готували й просто так, і на різні свята, аби частувати рідних та близьких. Її аромат створював у хаті особливу атмосферу.

Напій вважався не лише смачним, а й цілющим. З його допомогою загоювали рани, а кашкою з осаду навіть лікували коней, що були поранені у бою. За однією з версій саме звідси й походить тост «На коня!». Після цих слів господиня повинна була віддати гостям залишки варянки з глечика.

Читайте також

Святковий пиріг з сухофруктами

Узвар з розмарином

Як приготувати варянку