Якість вуглеводів, які ми їмо щодня, може мати значення не лише для рівня цукру в крові, а й для здоров’я мозку. Нове масштабне дослідження показало: вплив раціону на деменцію величезний. Ба більше, раціон із повільними вуглеводами пов’язаний із нижчим ризиком розвитку деменції, тоді як продукти, що різко підвищують рівень глюкози, можуть цей ризик збільшувати. Дослідження провели науковці з Іспанії у співпраці з кількома дослідницькими центрами, а результати опублікували в журналі International Journal of Epidemiology.
Зміст
Чому вуглеводи мають значення для мозку
Як правило, вуглеводи становлять приблизно 55% добової енергії в раціоні, тому їхній вплив на організм такий суттєвий. Вони напряму пов’язані з рівнем цукру в крові та інсуліном, а порушення цих процесів можуть впливати на метаболічне здоров’я й, як наслідок, на роботу мозку. Окрім віку, який залишається головним фактором ризику деменції, харчування та спосіб життя відіграють важливу роль у збереженні когнітивних функцій у старшому віці.
Ключовим показником у дослідженні став глікемічний індекс (ГІ). Це шкала, що показує, наскільки швидко продукт підвищує рівень цукру в крові. Продукти з високим ГІ (білий хліб, картопля, солодка випічка) викликають різкі стрибки глюкози. Продукти з низьким ГІ (цільнозернові культури, бобові, фрукти) підвищують цукор повільніше та стабільніше. Саме цей фактор, як з’ясували вчені, може впливати на довгострокове здоров’я мозку.
Що показало дослідження
Науковці проаналізували дані понад 200 тисяч дорослих мешканців Великої Британії, які на початку дослідження не мали деменції. Учасники заповнювали анкети про харчування, що дозволило оцінити глікемічний індекс і навантаження їхнього раціону. За понад 13 років спостереження деменцію діагностували у 2 362 людей. Результати показали чітку тенденцію. Раціон із низьким або помірним глікемічним індексом був пов’язаний з на 16% нижчим ризиком хвороби Альцгеймера. Раціон із високим ГІ, навпаки, асоціювався з підвищенням ризику деменції на 14%. Дослідники наголошують, що перевагу варто надавати вуглеводам із низьким глікемічним індексом, зокрема цільнозерновим продуктам, бобовим (нут, сочевиця, квасоля, маш), фруктам та іншим продуктам із високим вмістом клітковини. Зрештою, за схожим принципом працює дієта розуму, дізнатися більше про яку ми можете за посиланням.
Чому це важливо вже сьогодні
Хоча дослідження не доводить прямого причинно-наслідкового зв’язку, воно підсилює ідею, що якість вуглеводів має значення не менше, ніж їхня кількість. У довгостроковій перспективі заміна оброблених продуктів на повільні вуглеводи може стати простим, але ефективним кроком для підтримки здоров’я мозку. Інакше кажучи, вибір між білим хлібом і цільнозерновим — це історія не лише про фігуру чи рівень цукру у крові, а й про потенційний вплив на пам’ять і ясність розуму в майбутньому.
