Смаки регіонів України до Дня єднання: традиційні страви з усіх куточків країни
16 лютого відзначаємо День єднання. Відчуття єдності часто народжується у звичних моментах — коли збираємося за столом і готуємо свої улюблені страви. Українська кухня різна в кожному регіоні, і саме ця різноманітність робить нас сильнішими. Полтавські галушки, закарпатський банош, кримськотатарські чебуреки чи львівський сирник — у кожної страви свій характер. Але всі вони — частина спільної історії. Тож цього дня особливо хочеться готувати наше, українське, адже в простій домашній їжі інколи більше єдності, ніж у будь-яких словах.
Червоний борщ
На першому місці, звісно, червоний борщ. Його готують у кожному регіоні по-своєму: в одних додають більше буряка, в інших — різноманітні овочі або навіть яблука. У кожного є свій маленький секрет. А у нас — сімейний рецепт від Євгена Клопотенка, перевірений роками. Борщ виходить насиченим, ароматним і завжди збирає родину за столом.
Банош на сметані
Закарпатський банош — це традиційна каша з кукурудзяної крупи, яку готують на вершках або сметані. У горах ця страва завжди була поживною і ситною. Її часто подають із бринзою та шкварками. Банош відрізняється ніжною кремовою консистенцією та багатим смаком. Він символізує колорит Карпат та гостинність місцевих господарів. Кожна ложка дарує відчуття тепла та затишку, нагадуючи про гори та традиційні ремесла.
Картопля по-уланівськи
Вінниччина славиться простими та смачними стравами, і картопля по-уланівськи — яскравий приклад. Кілька років тому заговорили про те, щоб включити цей рецепт до переліку нематеріальної культурної спадщини області. Цю страву так полюбили, що важко уявити картоплю приготованою інакше.
Полтавські галушки
Полтавщина відома своїми ніжними галушками, які готують із простих інгредієнтів. Ці шматочки тіста в поєднанні з підливою або м’ясом стають справжнім символом домашнього затишку. Галушки мають м’яку текстуру та тонкий смак, що робить їх улюбленими далеко за межами регіону. Страва легко адаптується до сучасної кухні, але зберігає автентичний колорит.
Чебуреки
Кримськотатарські чебуреки — хрусткі, соковиті й надзвичайно смачні. Кожен чебурек виходить з хрусткою скоринкою та соковитою серединкою, що робить його неймовірно апетитним на вигляд і смак. Їх легко готувати вдома, але головне — зберегти правильну текстуру тіста та соковитість начинки. Для ще більш насиченого смаку можна додати трохи спецій або свіжої зелені у фарш, а подавати з гострим соусом чи сметаною. Чебуреки ідеальні для обіду чи вечері, коли хочеться чогось ситного та ароматного.
Биточки з тюльки
Одеські битки з тюльки — це символ морської кухні регіону. Невеликі рибні котлети з ніжної тюльки обсмажують до золотавої скоринки. Страва відрізняється легкістю та вишуканим смаком, який ідеально поєднується зі свіжими овочами або картопляним пюре. У Одесі такі битки готують у родинах і на ринках, де вони мають великий попит. Це справжній смак моря, який переносить у прибережну атмосферу міста.
Грибна юшка
Грибна юшка з галушками — страва Карпат та Полісся, яка поєднує аромат лісових грибів і м’якість домашніх галушок. Суп насичений і ситний, але водночас легкий, бо готується на овочевому або грибному бульйоні. Кожна ложка дарує тепло домашньої кухні. Тож обов’язково приготуйте її вдома — для обіду чи вечері, щоб насолодитися смаком і ароматом.
Куліш
Куліш готували ще за часів козаччини, і зараз він залишається символом української кухні. Його завжди цінували, бо готувати було зручно не лише вдома, але й у походах — саме тому його ще називали «польова каша». Готують куліш із пшоняної крупи з овочами, зеленню, а за наявності — і з м’ясом. Куліш з м'ясом вважався ситним і багатим на смак. Якщо є можливість, готуйте його в казані — так він виходить максимально автентичним.
Драглі
Драглі — це улюблений усіма холодець. У різних регіонах його готують по-своєму, а на Поділлі цю страву називають драглі. Його часто подають на свята, але чому б не приготувати й просто так — до обіднього столу чи на вечерю? Це щира домашня страва з українським характером, яка добре поєднується і з картоплею, і з салатом із сезонних овочів, а подавати її варто обов’язково з хріном і гірчицею.
Львівський сирник
Львівський сирник — класичний десерт Галичини, ніжний і солодкий. Його давно готують у львівських кав’ярнях і вдома. Кремова текстура та насичений аромат перетворюють прості інгредієнти на справжню насолоду. Кожен шматочок нагадує про затишні кавові традиції Львова й теплу галицьку гостинність.
