Свято наближається. Як приготувати різдвяну кутю з перловки

Ця страва з великою долею вірогідності найстаріша з усіх, що дійшли до нашого часу. І дуже тішить, що кутя актуальна й нині. Етнографічні розвідки свідчать, що кутя існувала і до Різдва. Тоді це була важлива обрядова страва, яка несла в собі багато різних сенсів, відголос яких ми могли спостерігати ще донедавна.

От наприклад, кутею «пригощали» померлих предків, які «провідували» родичів у ці дні. Для цього залишали на ніч мисочку зі стравою на столі чи на вікні. На ній ворожили на наречених, врожай та добробут, пропонували навіть злому дідугану Морозу, сподіваючись, що той не буде надто морозити.

Коли ж настали християнські часи, різдвяна кутя стала головною стравою. Обряди та ритуали, навіть ворожіння, теж збереглися. Хоча, звісно, в дещо усіченому варіанті, бо церква таке не схвалювала.

З чого готувати кутю?

Враховуючи, що ячмінь почав культивуватись на наших землях раніше пшениці, то ж можна здогадатися, що найдавнішою стравою була ячмінна кутя. А відтак, кутя з перловки, яку ми пропонуємо приготувати сьогодні, дещо засміливо вважаємо найбільш автентичною. З певними заувагами, звісно. Бо у предків не було у доступі відшліфованої до блиску перлової крупи, а лиш обдерте зерно. Але все ж таки…

Взагалі, каша з ячменю і пшениці для наших давніх пращурів була традиційною щоденною їжею. Це ще тоді, коли не було картоплі та звичного для нас борщу. А святковою, обрядовою  вона  ставала збагачена медом, горіхами та маком зернова страва. Кутя тоді була символом достатку, здоров’я і самого життя. Якщо сприймати її так і зараз, то страва стане ще більш цінною.

Таємниці куті з перловки

Для такої куті перлову крупу можна не відварювати. Її достатньо просто замочити у воді на ніч і на ранок ви отримаєте ще досить пружне, але повністю готове до споживання зерно.

Мак, зернятка якого колись мали магічні властивості, бо захищали від злих сил, ми теж додаємо. Хто ж відмовиться від захисту?

Щоб він смакував і захищав найкраще, його треба добре розпарити, а потім перетерти у блендері чи у макітрі за допомогою макогону. Українці навіть ступку і товкачик назвали у честь маку. Тож чому б не скористатися давнім методом? До речі, існує повір’я, що перетертий у такий спосіб, він стає смачнішим. Мабуть, то наші зусилля і старання надають йому особливого посмаку.

Щоб родзинки та сушена журавлина стали м’якшими й ніжнішими, їх можна ненадовго залити гарячою водою, щоб трішки розпарились. Вони гарно поєднаються з пружною перловкою. Але якщо любите, щоб пружним було усе, то просто помийте.

Горіхи ліпше занадто не подрібнювати. Тоді вони не загубляться у страві й будуть проявляти свій характер і смак.

Мед ми додаємо прямо у суміш із зерен, маку, горіхів та сухофруктів. Але якщо ви любите рідку кутю, то можна розбавити його у прохолодній воді, дати розчинитися, а потім вже заливати страву.

До речі, деякі етнографічні джерела говорять, що медовою водою розбавляли кутю у багатих родинах, а от менш заможні використовували для цього узвар.

Ми ж впевнені, що наша кутя з перловки смакує найкраще такою, як у нашому рецепті. Але кутя – це особлива страва. Вона має відображати усі порухи вашої душі. Тож прислухайтеся до себе і готуйте, так, як підказує серце. От ми, скажімо, додаємо ще й сік лимону. Виходить дуже цікаво.

Читайте також

Зв’язок поколінь і символ незламності. Кутя з пшениці від Євгена Клопотенка

З горіхами, медом та маком. Кутя з рисом на Святвечір та Різдво

ЯК ПРИГОТУВАТИ КУТЮ З ПЕРЛОВКИ