З першим же мінімальним зниженням температури нам усім захочеться з’їсти пирога, напитися чаю та повечеряти якоюсь такою великою печенею з поживним гарніром. Ми собі десь там розуміємо, що серед причин переїдання погода та сезонність таки можуть бути. А от американські нейробіологи з інституту Scripps Research виявили конкретні мозкові схеми, які змушують нас їсти більше під впливом низьких температур.
Усі ссавці автоматично спалюють більше енергії, щоб підтримувати нормальну температуру тіла під впливом холоду. Це збільшення витрат енергії, спричинене холодом, викликає збільшення апетиту, хоча конкретний механізм цих процесів до цього був невідомий. У новому дослідженні, опублікованому в серпні, науковці знайшли нейрони, котрі працюють як «перемикач» для цієї пов’язаної з холодом потреби їсти більше та поживніше.
Оскільки вплив холоду призводить до посиленого спалювання енергії для збереження тепла, занурення в холодну воду та інші форми «холодової терапії» досліджуються як методи схуднення та покращення метаболічного здоров’я.
Одним із недоліків холодної терапії є те, що еволюційна реакція людини на холод не спрямована на втрату ваги, а лиш на підвищення апетиту, щоб протидіяти схудненню. Однак дослідники якраз і зосередилися на тому, щоб зрозуміти, як наш мозок опрацьовує ці інстинкти та як переконати його робити це з вигодою для нас.
Як проходило дослідження
Основне дослідження проводилося за участі мишей. Перше спостереження полягло в тому, що із настанням холоду миші починали шукати їжу із затримкою в кілька годин. Учені зробили висновок, що справа не в самому зниженні температури, а в тому, як організм реагує на холод. Тому реакція не є миттєвою.
Також дослідники помітили, що за низьких температур загальна нейронна активність мозку знижується, натомість активується одна конкретна – «мечоподібне ядро». Активується ця зона для пошуку їжі, щоб компенсувати дефіцит енергії спричинений холодом, а не через сам холод.
Потім дослідники штучно активували ці нейрони: миші почали шукати їжу, але загалом активнішими не стали. Подібним чином, коли команда пригнічувала активність цих нейронів, миші зменшили свій пошук їжі. У теплих умовах активація та пригнічення цих нейронів ніяких результатів не дали. Тож, у результаті, конкретна зона мозку, котра активує апетит під час холоду, таки була віднайдена.
Зрештою, ці результати можуть мати клінічне значення, оскільки вони можуть дати можливість блокування підвищення апетиту в холодну пору року. Це дозволить значно ефективніше втрачати вагу за досить простих впливів холоду.
Дослідники тепер переходять до нової фази: пошуку механізму, що відокремить інстинкт пошуку їжі від збільшення витрат енергії на холоді. Також важливо з’ясувати, чи не є цей механізм частиною значно більшого. Усе це в близькій перспективі може дати нам нові цікаві методи для схуднення. Ну а поки що будемо їсти теплі поживні осінні пироги із розумінням, що так влаштований наш мозок.
