Українська усна народна творчість – нескінченна й прекрасна в усіх своїх проявах, напрямках і темах. Я мав одну спробу зібрати прислів’я та приказки про їжу з підписниками Twitter, а потім запитав про афоризми у підписників Facebook. Здавалося б, після майже 1500 відповідей першого разу, друге таке опитування мало би бодай у 50% повторити вже наявні відповіді. Але ж ні, нові люди, нові прислів’я – одне смачніше, за інше. Тож врешті з кількох сотень коментарів, кожен із яких мав по 3-5 афоризмів, я зібрав іще одну величезну добірку неймовірних українських висловів.
Про страви і продукти
- На борщ писка не морщ.
- Чим твердіше масло, тим мʼякший хліб.
- Ковбасу додому віднесу, а кишку – з’їм у затишку.
- Чоловік без жінки як борщ без пампушок.
- Дешева рибка – погана юшка.
- Гарна дівка бровами, а хата пирогами.
- Якби не би, та в роті росли гриби, то і в ліс ходити не треба.
- Гуляти, так гуляти, бий всі яйця в суп!
- Бий усю крашанку в борщ, нехай люди дивуються, як ми ласо їмо.
- Кіть у жони в руках кучулка, іще не значить, що будуть кіфлики (Закарпаття).
- Нужда навчить коржі з салом їсти.
- Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі (не достатньо посадити, потрібно зібрати і зберегти).
- Без хліба і солі хліб кривий.
- Забажалось козаку зеленого часнику.
- Розібрався, як курка до росолу (росіл — це бульйон).
- Так наївся вареників, що на першому сиджу, а останній в роті.Брат мій, та хліб їж свій.
- Хліб не зять – полежить, та і з’їдять.
- Стало на юшку, стане і на петрушку.
- На чужий коровай рота не роззявляй.
Про приготування їжі
- Квасне, аж око в’яне (про кисле).
- Саджаєш в піч, саджай і очі (пильнуй за стравою, щоб не спалила)
- Пив, їв, смачно гикав, а от заміж не покликав.
- Три хазяйки, а один борщ не зварять.
- Все кипить і все сире – коли багато почали, але нічого не закінчили.
- Наварила руця, не хоче їсти й цуця.
- Буде курочка, борщ зварить і дурочка.
- Такий густий, що біжи голий – не зачепишся.
- Клочча, вовна – аби кишка повна (коли нема часу готувати, а поїсти щось треба).
- Не з’їсть собака калача, поки не обкача.
- От хазяйка наварила, що й собака їсти не хоче.
- Таке гостре/квасне/кисле, що Америку видно.
- Хай буде гречка, аби не суперечка.
- Чим хата багата, тим гості ригають.
- Таке добре, що ми їли, пси їли, ще й три дні під лавою стояло.
- Що згоріло, те не згниє.
- Смішки з чужої лемішки. Навари своєї та й смійся з неї!
Про апетит і голод
- Нехай черево трісне, але добро людське не скисне.
- Волів живіт тріснути, ніж їжа спортитись.
- Не робити – можна жити, а не жерти – можна вмерти.
- Як їжі пропадати, хай краще пузо лусне.
- Губа товста, кишка пуста (коли вередують щодо їжі)
- Черево не гелево, щоб його аби чим напихати (не варто їсти несмачне).
- Як робив, то змерз, як їв, то впрів.
- Голодне – з’їсть і холодне!
- Так їсть, як свою душу!
- Раз наїстись можна (аргумент, коли хтось перебирає їжею).
- Очі великі, а живіт малий (якщо залишається їжа в тарілці).
- Наївся, як дурний на даремному обіді.
- Очі б їли ще, та шлунок повний.
- Голодній кумі хліб на умі.
- Ситий голодному не товариш.
- Їж тут, на тім світі не дадуть.
- Їж поки рот свіж, бо як підеш до гробу, то з’їси хворобу.
- Їж, коли просять, тікай, коли б’ють.
- Як хочеться їсти — не треба мастити, як хочеться спати — не треба стелити.
- Їси, як не своїм ротом (без апетиту).
- Смаленого вовка ще не їли (коли перебирають харчами).
- У степу і хрущ – м’ясо.
- Добре, та мало, от якби більше, та ще й самому.
- Сьогодні хоч вола з’їж, завтра знову схочеш.
- Тепер можна і з голодним боротися (після їжі).
- Наїлися, як жаба мулу.
- З’їв більше ніж треба, але менше, ніж хотілось.
- Очі би їли, а живіт не хоче.
- Наївся, як дурень на поминках.
- За роботою так не томлюся, як за столом.
- Як голодний, то й дровця з’їси, коли дрібно порубати.
- Смачний борщик, та замалий горщик.
- Черево не дерево – розтягнеться.
- Кухарка з голоду не вмре, піп не запечатає.
З перцем
- Борщ без м’яса то є зупа. Хлоп без вусів то є дупа.
- Ще ні один голодний не всрався (коли хтось ниє про голод).
- Лопай, лопай, рівняй морду з жопой.
- Думав, насрав і холодець (коли почав щось робити, але не розрахував сили і щось не вийшло).
- Рибу, птицю, молодицю беруть голими руками.
- Якби не їв і не срав/спав, то збудував/купив би Станіслав.
- Без праці хліб у сраці.
Метафоричні
- Дайте пити, бо так їсти хочеться, що й ніде переночувати (просять не все, що потрібно, а лиш натякають).
- На здогад буряків, щоб дали капусти (просять не все, що потрібно, а лиш натякають).
- Мализною пахне (коли чогось мало, недостатньо).
- Дурний-дурний, а шкварки любить (не такий вже і дурний).
- Телеп яйця в борщ! (зробити/сказати якусь дурницю)
- Вміли готувати, не вміли подавати (заготовки є, а не вміє використовувати).
- Годувати лящами (обіцяти і не виконувати).
- Сміється, як дурне до сиру.
- На дурняк і оцет солодкий.
- Ложка меду добра до обіду (коли щось пропонують невчасно).
- За один метр кишки – сім кілометрів пішки ( справа є збитковою та братися за неї не варто).
- От варивода (якщо хтось ниє і грає на нервах).
- Ложка дьогтю в бочці з медом (щось, що псує все хороше).
- Як мед, то й ложкою (чогось хорошого хочеться багато).
- Собаку з’їсти (опанувати якусь діяльність, мати в ній багато досвіду).
- Вдома і солома їстівна (вдома все краще).
- Живе/качається, як вареники/сир в маслі (жити в комфорті).
- Яке б м’ясо смачне не було, одна муха все перепаскудить.
- Ситий по горло.
- Що ти з мене воду вариш? (чого морочиш голову)
- Менше кусай, більше з’їси.
- Ложкою махати, то не лопатою/ціпком.
- Чого ти крутишся, як яшний бублик в помиях.
- Їдеш на день, бери хліба на тиждень (готуйся з запасом).
- Їж коли смакує, вдягайся коли пасує.
- Бідний сирота, нічку не їв, день не спав (коли хтось прибідняється, давить на жалість).
- Чисто лясь і пика в смальці.
Сподіваюся, ви отримали таке ж задоволення від цих афоризмів, як і я. А ще надихнулися записати ті фрази, котрі говорили ваші бабусі й батьки. Бо це безцінний пласт нашої культури!
