Їжа як психотерапія. Як вона впливає на наші емоції та чим може зарадити – розповідає психологиня

Їжа – це цілий всесвіт. І мова зараз не лише про різноманіття продуктів, страв та смакових вражень. Мене вражає те, наскільки потужний вплив вона має на всі сфери людського життя: на наш фізичний та емоційний стан, стосунки, безпеку, комунікацію, відчуття власної цінності та на взаємодію зі світом… Досліджувати це – дуже цікаво. Надихає до мурашок на шкірі. Сьогодні ми з командою вирішили зануритися у питання психології їжі. Там стільки непізнаного, але інтуїтивно знайомого. Щоб дізнатися більше, звернулися до психологині Юлії Бабич, щоб розширити наше з вами уявлення про роль їжі у нашому емоційному житті та усвідомити, як вона може стати певним чином психотерапією для кожного з нас.

Їжа – як прояв самого життя

Чи помічали ви, як багато людей відвідують ресторани навіть зараз, під час війни? Попри небезпеку та загрози, які вона принесла.
Досвід доводить, що одна з головних ознак того, що місто і люди в ньому оживають та повертаються до життя – це відновлення роботи закладів харчового сервісу.
Як думаєте, то лише потреба задовольнити свій голод скеровує нас до них?
Ні, потреба у любові лежить в основі такого нашого вибору!
Контакт з їжею – це абсолютний акт життя, любові, насолоди. Це те, що нас наповнює на всіх рівнях і у всіх сенсах. Смак їжі – це символічне проживання відчуття смаку життя.
Саме тому, коли ми приїжджаємо із подорожей, найперше, що ми робимо, це готуємо свої улюблені страви, які повертають нас додому по-справжньому, надають можливість відчути свій рідний смак життя. Це допомагає нам згадати про свою природну, автентичну, рідну з дитинства атмосферу. Саме тому багато хто з українців, які через війну змушені довго перебувати далеко від рідної землі, починають готувати улюблені домашні страви. Це для них можливість побути хоч трохи «вдома», повернути собі смак і тепло звичного життя, відчути зв’язок з рідними через смакові спогади, відновити контакт зі своїм родом та культурою нації, проявити свою любов, врешті-решт.
Зараз ми можемо чути від наших співгромадян, що за кордоном зовсім інші на смак продукти, відсутня культура здорового харчування, яка останніми роками набула поширення в Україні, та зовсім інакша культура ресторанного сервісу. Це забирає сили. І тоді вони прагнуть заново віднайти своє. Багатьом допомагає приготування їжі власноруч – це генетично вписаний в нас код українського буття, з якого ми можемо почерпнути підтримку і наповнитись ресурсом.

Їжа допомагає відчути опору

Мовою психології, їжа допомагає нам стабілізуватися, заземлитися у прямому та переносному сенсі. Бо їжа – це те, що несе у собі енергію землі. Потрапляючи в тіло, вона повертає нам відчуття «я живий», бо всі системи та органи перемикаються на можливість її обробки та отримання важливих елементів живлення з неї. Це дарує відчуття безпеки, що наразі нам усім дуже потрібно.

Їжа може послаблювати стрес

Коли людина потрапляє до стресових ситуацій, її тіло може відмовлятися від їжі зовсім, або намагатися з’їсти якомога більше. Це різні механізми реакції на стрес.
Якщо говорити про стресове переїдання, то тут ми можемо відстежити глибинні процеси та природні механізми, що спонукають нас так діяти. Після народження, яке є фізіологічно та психологічно стресовою подією, дитину прикладають до грудей мами. Це допомагає повернути контакт і відчуття безпеки, знизити рівень пережитої тривоги, в тому числі завдяки залученню м’язів ротової порожнини. Та й потім, під час грудного вигодовування, дитина знаходить заспокоєння біля маминих грудей. Тому наше підсвідоме бажання вгамувати стрес завдяки їжі – природне. Проте, щоб воно не переросло в невгамовну жагу, нам потрібно усвідомлювати, що відбувається, та допомагати собі на різних рівнях, не фіксуючись лише на заїданні стресу. Тут зарадить усвідомлене споживання, вміння смакувати та насолоджуватись стравами, а не їсти лише для того, щоб їсти. Бо така стратегія може спровокувати розлади харчової поведінки.
Але буває і так, що організм, мобілізуючись на протистояння подіям, що викликали стрес, блокує апетит. І якщо стресові ситуації затягуються, це може принести чималу шкоду здоров’ю. І тут, крім усвідомлення першопричин, допоможе їжа. Та, що викликає приємні емоції, позитивні спогади, гарно оформлена. Завдяки різнобарвним стравам ми можемо запускати арттерапевтичні ефекти відновлення, улюблені з дитинства страви можуть надихати, а спільні обіди з важливими та приємними людьми – дарувати насолоду та розслаблення.
Тобто, їжа, з одного боку може бути індикатором емоційних негараздів, а з іншого – стати досить потужним терапевтичним інструментом.

Їжа для нас – це зв’язок із матір’ю та прояв любові

Перше, що природно відбувається у житті дитини та допомагає засвідчитися після найпершого подиху, – це можливість відчути смак материнського молока, увібрати у себе перший ковток її тепла і любові. Це закріплює той зв’язок, що був сформований ще внутрішньоутробно.
Мати, прикладаючи дитину до грудей, а потім готуючи для неї їжу (спочатку окрему – в залежності від її готовності до того чи іншого продукту), не просто допомагає наситити організм та позбавити відчуття голоду, вона ще проявляє свою любов, ніжність, турботу. Якщо їжа в ранньому віці дитини не містила в собі цього важливого інгредієнту любові, то це може призвести до розладів харчової поведінки. Зокрема, коли нестачу любові мама намагається компенсувати загодовуванням, а турбота зводиться лише до здорового харчування. У цій царині на нас чекає чимало відкриттів та можливостей для психотерапії.

Їжа – це коло спілкування і контакт зі світом

Коли ми збираємося родиною за одним столом – це можливість побути разом, відчути єдність та зв’язок з близькими та друзями, стати частиною чогось більшого. Спільний прийом їжі перетворює колектив, групу певних людей у команду. Тому так важливо влаштовувати корпоративні свята та давати можливість людям побути за одним столом. Професійні та календарні свята, дні народження, пікніки – це вагомі частини тімбілдингу та формування спільного духу команди.

Приготування їжі – це певним чином медитація

Коли ми очищуємо та нарізаємо продукти, помішуємо, додаємо інгредієнти, прикрашаємо тарілки, ми уповільнюємося, розслабляємося і наш мозок заспокоюється. Цей природний магічний процес допомагає нам, знову ж таки, зменшувати й стрес, через зниження рівня кортизолу. Така медитація доступна нам усім. Головне – налаштуватися, дозволити собі побути у процесі. Тоді ми помічаємо, як вирівнюється дихання, уповільнюється сердечний ритм, і ми потрохи повертаємося до гармонії тіла та духу, до стану спокою та розслаблення.
А ще їжа, викладена на тарілці, схожа на мандалу, і це може давати нам можливість створювати для себе ритуали зцілення, оскільки сама мандала є стародавнім символом, що при усвідомленому підході допоможе віднайти зв’язок з внутрішньою силою.
Ми можемо багато чого відчути під час приготування їжі, якщо надаватимемо процесу особливого для нас сенсу, будемо уважні до власних відчуттів та почуттів оточення.

Їжа – це естетична насолода

Створена власноруч, чи замовлена у ресторані, їжа – це завжди активація нашого внутрішнього естета, провідника до нашої насолоди.
Відчувати тонкий аромат, тепло та усі відтінки смаку страви, бачити її форму та кольори, торкатися руками – все це одночасна активація майже усіх доступних людині каналів сприйняття: зорового, слухового, смакового, нюхового, тілесного й навіть світового. На нас впливає все, що нас оточує в момент споживання їжі: голос та настрій офіціанта, музикальний супровід у закладі, його дизайн, культура країни та менталітет містян. Так само і вдома – важливо те, в яких умовах ми їмо, чи красиво сервіровано стіл, чи приємне оточення, чи гарно викладено страву на тарілці.

Їжа – як проявлення особистості

Вибір їжі та спосіб її споживання може розкрити певні риси особистості.
Споглядаючи, як людина контактує з їжею, ми можемо дізнатися про неї дуже багато: її погляди, темперамент, настрій та навіть здатність кохати. Як ми їмо: похапцем, чи спокійно, любимо брати їжу руками чи послуговуємося лише столовими приборами, споживаємо темпераментно, пристрасно, чи стримано і поважно… Поспостерігайте уважно за собою, близькими і сторонніми, спробуйте зробити власні висновки. У будь-якому разі, вам відкриється багато цікавого.
І насамкінець, для людини природним та корисним в усіх сенсах – є відчуття комфорту, спокою та безпеки, особливо, під час споживання їжі. І тому наше завдання – робити все, щоб такий комфорт собі забезпечити. Варто прикладати всіх наших зусиль, щоб ми та наші близькі були у спокої, коли їмо. Створюймо наші маленькі острівці безпеки, хоча б обмеживши новини чи важкі розмови за столом. Це насправді дуже важливо. І це, як не дивно, підвищить користь усіх страв, які ми будемо з насолодою їсти.
І насамкінець, ми хочемо побажати нам якнайшвидшої перемоги та можливості повернутися до смачного мирного життя та смачної, корисної їжі з обов’язковим інгредієнтом – Любов у ній!