Мікропластик ледь помітний людському оку, тож коли його знаходять у напоях, їжі та навіть повітрі, волосся стає дибки. Згідно з останніми дослідженнями, з кожним роком люди починають споживати все більше мікропластику, самі того не помічаючи. Як результат, маємо негативний вплив на здоровʼя, як-от запалення, гормональні збої та інші хронічні захворювання у довгостроковій перспективі. Щоб вберегти себе, варто відмовитися від продуктів, де міститься мікропластик. Дослідники виділяють мінімум 12 харчових продуктів, вживання яких краще обмежити, щоб не наражати себе на небезпеку.
Чим небезпечний мікропластик
Мікропластик небезпечний тим, що легко потрапляє в організм людини через воду, їжу та повітря. Він може накопичуватися в тканинах і органах, спричиняючи запалення та окислювальний стрес. Деякі частинки містять токсичні хімічні речовини, такі як важкі метали, фталати та бісфенол А, які можуть впливати на гормональну систему. Є дані, що мікропластик може порушувати роботу кишківника, змінювати мікробіом і сприяти розвитку хронічних захворювань. Дослідження також вказують на його потенційний зв’язок із серцево-судинними та онкологічними хворобами. До того ж пластик у довкіллі поглинає токсини, які можуть передаватися далі по харчовому ланцюгу. Повний вплив на здоров’я людини ще вивчається, але вже зараз відомо, що найкраще рішення — це уникати мікропластику у повсякденному житті.
Де міститься мікропластик
Найбільше мікропластику міститься у найнеочевидніших харчових продуктах. Розповідаємо детально про кожен з них.
- Яблука. Здавалось б, як мікропластик може опинитися у фруктах? Насправді все доволі просто. Він потрапляє у ґрунт через забруднену воду, синтетичні добрива та розкладені пластикові відходи. А далі всочується у дерева через коріння. Звісно, це не означає, що від яблук потрібно відмовитися. Але краще обирати органічні фрукти, у якості яких ви впевнені.
- Бутельована вода. «Одне дослідження виявило 240 тисяч частинок мікропластику у літрі води», — стверджує Пол Саладіно, експерт з питань охорони здоровʼя. Звісно, ми не можемо перестати споживати воду. Але у наших силах обирати найкращі джерела води з-поміж наявних.
- Чай у пакетиках. Давайте відверто, такий продукт ніколи не відрізнявся особливою якістю, тож наявність мікропластику у ньому ледве дивує. Втім, саме через такі пакетики він потрапляє у сам чай. Найкраще обирати листові види чаю та заварювати їх безпосередньо у чайнику для заварки або чашках.
- Рис. Часто цю крупу транспортують та зберігають у поліетиленовому пакованні. З часом воно виділяє мікропластик, який опиняється у рисі. До того ж рис поглинає багато води під час варіння. Якщо рідина також заражена мікропластиком, він потрапляє у готову кашу.
- Морська сіль. Щоб зробити цей продукт, морська вода проходить процес випаровування. В результаті лишаються кристали солі разом з усім мікропластиком, що містився у морській воді. Дослідники з Університету Міннесоти виявили, що 12 марок морської солі з різних регіонів світу містять мікропластик.
- Мед. Тут працює схожий принцип, що й з яблуками. Спочатку процес зараження проходять квіти, далі бджоли збирають з них нектар. А вже потім мікропластик опиняється у кінцевому продукті бджільництва, себто у меді. Обирайте мед у перевірених бджолярів, що виготовляють його у місцях, далеких від цивілізації. Раніше ми розповідали, як обрати мед, щоб він був не тільки смачний, а ще і якісний.
- Кукурудза. Сільськогосподарський процес передбачає різноманітні обробки полів. Мікропластик може потрапляти у кукурудзу ще й через воду, а також під час транспортування у пластикових контейнерах. Найкраще їсти свіжі качани кукурудзи у сезон, обираючи органічний продукт.
Мікропластик у морських продуктах
Дослідження показують, що мікропластик часто знаходять у рибних консервах, водоростях, молюсках та мідіях. Тут все доволі просто. Чим більше забруднена морська вода, тим більше мікропластику опиниться у продуктах, що з неї виходять. Бо водорості, молюски та мідії поглинають цю воду. «Люди можуть несвідомо споживати до 11 тисяч мікроволокон щороку через молюсків», — зазначає Пол Саладіно. З рибою трохи простіше, бо перед її споживанням ми видаляємо шлунково-кишковий тракт, де зберігається весь мікропластик. З молюсками та мідіями так не виходить. Що стосується рибних консервів, найбільша проблема у зберіганні продукту. Чим довше рибні консерви знаходяться в упаковці, тим вищий ризик вимивання пластику в їжу.
Молочні продукти
Деякі молочні продукти можуть містити мікропластик, оскільки корови споживають ці шкідливі частинки разом із забрудненою водою чи кормом. До того ж пластикові упаковки та внутрішні покриття пляшок здатні поступово виділяти мікроскопічні частинки пластику в молочну продукцію. Щоб зменшити вплив мікропластику, варто надавати перевагу молоку у скляних пляшках або мінімально обробленим молочним продуктам. Так само працює правило з органічною продукцією. Вона коштує дорожче, але ви платите за якість.
Зрештою, ми живемо у світі, що потерпає від сміття. Тому, на жаль, вберегти себе від мікропластику навряд вдасться. Але ви завжди можете мінімізувати його вплив на ваше здоровʼя.
