Міністерство культури та інформаційної політики України додало нові пункти до переліку нематеріальної спадщини України. Окрім весільного обряду «Читання корони», чоловічого танцю «Сербен» та гри «Ашик», до переліку внесли також гуцульську сирну пластику. Кулінарні позиції у цьому переліку активно поповнюються.
Як повідомляє МКІП, культура традиційної гуцульської сирної пластики побутує в селах Брустури, Космач, Прокурава, Шепіт, Річка, Снідавка Косівського району та селах Криворівня, Чорний потік, Красник Верховинського району. Подібні елементи існують в усьому Карпатському регіоні.
Фігурки з сиру мають довгу історію та символізм. Раніше їх ліпили пастухи на полонині, а після повернення додому роздаровували дітям і дівчатам. Тепер же культуру ліплення перебрали на себе жінки. Із сиру ліплять фігурки на дуже різні сюжети: від вертепу до весілля чи проводів. Однак найпопулярніші серед усіх – коники.
Саме коники стали також частиною постійного меню ресторану Євгена Клопотенка та Інни Поперешнюк «100 років тому вперед». Коників для закладу робить господиня з Косівщини, пані Галина. Потім ця особлива закуска доповнює сирну тарілку, на якій зібрані найкращі й найсвіжіші фермерські сири: говерла, мункач, вурда, том, бескидський і коник.
Цих же коників Євген Клопотенко возив на звану вечерю в Лондон, дивувати нашою особливою культурою іноземців.
