Великдень — одне з найбільших свят в Україні, тож і готуватися до нього починають заздалегідь. Щоб ви могли зберегти традиції предків, створити гарний настрій та доєднатися до великого святкування підготували для вас гід традиціями та звичаями на Великдень. Більше про те, коли святкують Великдень у 2025 році читайте нашу новину.
Страсний тиждень та Великодній піст
Страсний, Великодній або Білий тиждень — особливий час днів для християн обох обрядів. З погляду церкви, це час скорботи, адже саме в ці дні дві тисячі років тому завершувався земний шлях Ісуса Христа. Відповідно кожен день тижня пов’язаний з певною біблійною історією та супроводжується богослужінням і молитвою. Це також останній тиждень суворого Великоднього посту, який у 2025 році починається 3 березня та триватиме до 19 квітня.
А от з погляду народного, Великодній тиждень — час для святкових клопотів; кожен день асоціюється зі справами, які слід встигнути виконати до свята.
Підготовка оселі
У наш час очищати себе та оселю заведено у Чистий четвер, який цього року припадає на 17 квітня. Але оскільки роботи у наших предків, особливо в селах було багацько, то на її виконання закладали не один день, а цілих чотири — з понеділка по четвер. У цей час наводився лад не лише в хаті, але й на подвір’ї, саду та у господарських спорудах. Білили стіни, вимивали столи, лави та вікна, прали одяг та рушники. Вся сім’я купалася, символічно змиваючи з себе водою не лише бруд, але й гріхи.
Усю важку роботу з прибирання слід було завершити у першій половині тижня, а вже з четверга зосередитися на духовній підготовці до свята.
Випікання пасок
Переробивши всю важку роботу, можна перейти до занять цікавіших — приготування їжі та декору! Спекти паску – ритуальний хліб — найголовніше, що мала зробити господиня до свята.
Цікаво, що в давнину випіканням пасок займалися виключно жінки. Робити це слід було у чистому вбранні та супроводжувати процес молитвою. У день випікання пасок заборонено сваритися та галасувати, а в хаті має царювати спокій.
Паски зазвичай починали пекти у Чистий четвер та могли завершувати в суботу, а оскільки родини були великим, то пекли не одну пасочку, а одразу кілька, аби вистачило кожному. Залежно від регіону паски могли виглядати по-різному: у когось всім знайома прикрашена глазур’ю висока пасочка, тоді як на заході вона часто мала форму несолодкого хліба, густо оздобленого “виробленого” прикрасами з тіста (квітами, жайворонками, хрестами та косами). Більше про те, коли печуть паски у 2025 році читайте у нашому спеціальному матеріалі.
Для паски брали біле борошно першого сорту, багато яєць, масло — розкіш, яку не дозволяли собі для приготування щоденного хліба. Їсти ж неосвячену паску вважається гріхом.
Створення писанок та крашанок
Писанки виготовляють увесь Великодній піст, адже процес це копіткий, а крашанки та дряпанки роблять в суботу.
- Писанки. Розпис виконується на шкарлупі порожніх яєць (вміст яйця видувають крізь маленьку дірочку). Для розпису писанки вам знадобиться писачок (придбати можна в інтернеті або в художньому магазині), воскова свічка та кілька ємностей із барвниками. Раніше використовували природні барвники, але ви можете скористатися аніліновими.
- Крашанки. Це яйця, пофарбовані в один колір. Для фарбування брали цибулеве лушпиння, кору дерев, рослини. Ви також можете спробувати куркуму для яскраво-жовтого кольору або вино для ніжних бузкових відтінків.
- Дряпанки. Це пофарбовані яйця, малюнок на яких вишкрябаний голкою.
- Крапанки. Яйця, орнамент на яких виконаний крапочками та колами. Місця, які мають залишитися незафарбованими покривають воском, та опускають яйце в барвник.
- Мальованки. Розписані пензликом яйця
«Від нині за тиждень Великдень!»
Рівно за тиждень перед Великоднем настає Вербна (шуткова) неділя, а весь тиждень перед цією неділею називається Вербним тижнем. До церкви на недільну службу несуть святити вербові гілочки. Юнаки та юнки коло церкви та дорогою додому, а також увесь день жартівливо б’ються вербовими гілочками, примовляючи “Не я б’ю — верба б’є! Віднині за тиждень Великдень”, і усе дійство зазвичай супроводжується сміхом. Традиція жива і понині, тож ви можете доєднатися до народного “пранку” і пожартувати з друзями та близькими.
Великодній кошик
Освячення пасок у деяких церквах починається ще у суботу, так щоб охопити більшу кількість вірян. Але традиційно до церкви йдуть рано-вранці у неділю, усією родиною, а найбільш віддані християни проводять у храмі усю ніч з суботи на неділю.
Увечері суботи господиня складає кошик, а молодші дівчата допомагають з оздобленням. Наприклад, на Галичині кошики й досі прикрашають зеленим листям барвінку чи листям аспарагуса, а також стрічками та штучними квітами, вишитими серветками. Втім оздоблення не обов’язкове — це питання смаку.
До кошика кладеться усе найкраще: паска, крашанки, сало, ковбаси, шинка, хрін, сир, масло, мак, сіль, обов’язково свічка, а в давнину клали ще й зерно, часник, пшоно, голку, ладан, інколи хрестик та ніж. Йти до церкви слід натще, снідають же вже освяченими у церкві наїдками.
Великоднє привітання
На “Паску” заведено вітатися “Христос Воскрес!”, на що слід відповідати “Воїстину Воскрес!” Це традиційне святкове привітання яке також називається “христосування” поширене у кожному куточку України, і використовувати його можна аж до Вознесіння Господнього. Під час христосувань можна також обмінюватися крашанками та писанками, а яйце, одержане при першому христосуванні, за віруваннями, наділене неабиякою силою.
Святкування
Повернувшись із церкви, господиня накриває на стіл, виставляючи усі найкращі наїдки та наливки, а господар тим часом відвідує худобу. У деяких регіонах зустрічається обряд посипання господарства свяченою сіллю, як захист від нечистої сили. Далі родина сідає за стіл та молиться.
Святковий сніданок традиційно починається з освячених яєць. Голова родини нарізає яйце або яйця невеликими часточками та роздає їх кожному за столом, ніби причащаючи їх свяченим. Далі нарізають паску, і вже тоді можна перейти до дегустації ковбас та шинки з хріном. Протягом неділі та у понеділок, який називають “Волочильним”, люди ходять один до одного в гості, провідуючи членів родини, а діти та молодь розважаються.
Розваги та ігри
- Дзвони. У багатьох селах та містечках на Великдень всі охочі можуть потрапити у дзвіницю та вдарити у дзвони. Якщо у вашому храмі є така можливість, обов’язково скористаєтеся! По-перше, це цікаво і весело, а по-друге, приносить удачу.
- Гаївки — традиційні хороводи із піснями, які молодь влаштовує біля церкви. “Шум”, “Подоляночка”, “Вербовая дощечка” — це все гаївки. Виконують їх по-різному, залежно від тексту та регіону. Наприклад, для “Вербової дощечки” дівчата та хлопці стають один навпроти одного та беруться за руки. Усі пари вишиковуються у ланцюжок. Серед дівчат обирають найменшу — “Насточку”. ЇЇ роззувають, підіймають та проводять по міцно зчепленим рукам — “вербовій дощечці”, усі учасники співають. Ті пари, по котрих “Насточка” вже пройшла, швидко біжать наперед та знову беруться за руки, таким чином ланцюжок не закінчується.
- Ігри з крашанками. Таких ігор є багато і називаються вони всюди по-різному. Так до прикладу Олекса Воропай у своїй книзі “Звичай нашого народу” описує гру в “кидка”: “Один з партнерів кладе дві крашанки на такій віддалі одна від одної, щоб поміж ними не могло прокотитися яйце; другий партнер стає на віддалі одного сажня (приблизно довжина розкинутих рук) і кидає свою крашанку; якщо він попаде одночасно в обидві — виграв, а як попаде в одну або не попаде в жодну — програв. Або на землю ставлять шапки, а під них ховають крашанку. Той, хто вгадає, під котрою з шапок заховане яйце — переміг та забирає крашанку собі.
