Цибулевий суп

Суп, який став національним надбанням Франції, вперше був приготований, коли король Людовик тікав від переслідувачів. Він жив у себе в хатині 2 тижні, їжа закінчувалася. Маючи тільки цибулю, вершкове масло і 10 ящиків шампанського, його кухар вирішив все це змішати. А через 3 століття цей суп готують і французька домогосподарка, і респектабельний шеф-кухар, чий ресторан визнаний гідним зірки Мішлен.

Я вирішив вперше приготувати цибулевий суп 10 років тому. Швидше від цікавості, тому що вважав, що цибуля – це не смачно. Але ж десятки мільйонів людей використовують його, як головний інгредієнт для першої страви? Так ось, я зварив цибулевий суп і було не дуже смачно, мені не сподобалося. Виявилося, проблема була в тому, що я поклав в суп занадто багато цибулі, що зробило страву дуже насиченою. Але я ніяк не міг заспокоїтися. Очевидно ж, що причина, по якій французи так люблять цей суп, може бути тільки в його смаку і апетитному вигляді. Загалом, мій інтерес тільки посилився, і я приготував цибулевий суп ще раз. Тільки додав більше бульйону і трохи сиру, що, як виявилося, зробило його неймовірним. Але знаєте, коли смак цієї страви став воістину чудовим? Коли я додав до нього свій нелюбимий кмин. У цибулевому супі він заграв абсолютно по-новому. До речі, те ж саме було і з кінзою, сенс і призначення якої я зрозумів, спробувавши її в супі Том Ям.

Хочу сказати, що цибулевий суп – це саме та страва, до смаку якої я прийшов завдяки тому, що експериментую і перебуваю в постійному пошуку чогось нового і цікавого. Солодкість цибулі, легка кислинка вина, тонкий кминовий відтінок – разом вони незрівнянні. А головне, все, як завжди, просто.

Як приготувати цибулевий суп